[ads-pc-2]

Початок вересня – чудова пора, коли літо вже завершилось, похолодання ще не настало, усі повернулись із відпусток, навколо вирують нові ідеї та творчі проекти.

Про творчість та красиві і цікаві починання – і звісна річ, про книжки, – в нашій рубриці “Книги” ми говоримо із Марисею, чиї роботи ви точно бачили хоча б один раз на обкладинках вітчизняних книжок:

– Розкажіть нашим читачам трішки про себе: чим займаєтесь, у якому місті живете/працюєте, ще щось, що їм буде цікаво дізнатися

– Я – Марися Рудська, художник-ілюстратор. Малюю птахів, монстрів і риб, оформлюю книги, переважно дитячі. Народилась, живу, працюю в Києві, дуже люблю своє місто, хоч у нього складний характер.

Не можу уявити своє життя без трьох речей: мандрів, любові та творчості. Колекціоную гарні книги, закам’янілості, мушлі та хороші ідеї.

– Українській аудиторії Ви насамперед відомі як ілюстратор та художниця, відбулася Ваша виставка. Проте, окрім малюнків та авторських робіт, є у Вашому доробку й оформлення книжок українських видавництв. Які це автори і роботи?

• Іван Андрусяк, «Неможливості мови», видавництво «Ярославів вал»;
• Ігар Кулікоў «Паварот на мора», білоруський самвидав;
• Павло Коробчук «Динозавр», видавництво «Ярославів вал»;
• Катерина Єгорушкіна і Штефан Недериця «Будиночок з води», видавництво Штефана Недериці, також зараз друкується «Перша музична абетка» цього ж видавця;
• Леонід Сорока «Кишеньковий Дракон», видавництво КСД;
• Лариса Денисенко «Правобукварик», додаток до юридичного видання «Право України»;
• Cашко Ушкалов «Золоті лисенята повертаються. Юліан Шпол: життя і творчість» видавництва «Майдан», «Жесть», «БЖД», видавництво «КСД»;
• Оксана Боровець «Маршрутка 417», видавництво «Байда»;
• Галя Ткачук «Найкращі часи», видавництво «Електрокнига».

– Поговорімо докладніше про українську поліграфію та книжкову ілюстрацію. Який взагалі стан справ у цій сфері зараз? За моїми спостереженнями, вкрай мало цікавих нестандартних обкладинок на полицях українських книгарень. Чим можна пояснити те, що молоді автори є, а помітних молодих ілюстраторів в Україні мало?

– Про поліграфію не можу сказати нічого.

У нас справді бракує естетично оформлених книг. Але, як на мене, проблема зовсім не в ілюстраторах. Їх є багато: цікавих, прекрасних, молодих, досвідчених, яких завгодно. Це проблема значно складніша. Тут можна говорити і про смаки видавців, і про смаки читачів, про кількість видавництв, про кількість книгарень, про кількість людей, що оцінять нестандартну естетичну обкладинку, про фінансові можливості й тих, й інших…

Цікаве спостереження якось висловив на своїй сторінці у фейсбуці Антон Санченко. Він казав, що можна багато скаржитись, що в Україні мало гарних обкладинок, але варто зважати на те, що гарна обкладинка – то передусім фінансова інвестиція, і не завжди видавництва мають відповідні можливості. Врешті, будемо чесними: не можна сказати, що в Європі прямо 100% чи хай навіть 80% книжок мають гарні обкладинки. Там також багато «легкої літератури» з дешевими обкладинками, класики з простими обкладинками і т.д. Чого там більше, так це простих, зі смаком зроблених обкладинок. На мою думку, ліпше випускати книги з білою обкладинкою і назвою чорними літерами шрифтом Times New Roman, ніж намагатися одночасно вліпити на неї планету, комету, гарну дівчину, кота, гілку сакури й Ейфелеву вежу.

Позитивні тенденції є, мені легко спадають на думку книжки з красивими обкладинками, і це не лише «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», але й «Старий Лев», «Міко», прекрасні книги «Арабески Миколи Хвильового» і «Петербурские повести» Гоголя видавництва «Грані-Т», видавництво «Смолоскип», як на мене, робить просто і зі смаком. Просто ці книги складають невеликий відсоток наповнення книгарень і можуть губитися серед полиць з детективами, народними цілителями й жіночими романами.

До того ж, хороша обкладинка – це не лише ілюстратор, але й дизайнер. Бачите, це складна співпраця автора, видавця, читача, ілюстратора і дизайнера, така собі гра в балансування.

– Наскільки складно бути ілюстратором для дитячих книжок? Чи навпаки, ілюструвати дитячу літературу простіше, ніж книги для дорослої аудиторії?

– Для мене це один процес, я не можу порівнювати. Мені цікаво працювати почергово з дитячими і дорослими текстами, з книгами, оформленням сайтів, візиток, листівок. Щастя в різноманітності.

Врешті, як казав Маршак, для дітей треба робити так само, як для дорослих, тільки ліпше.

– У Вас були дуже гарні ілюстрації до поезій Богдана-Ігоря Антонича (в рамках “Антонич-фесту” ще 2010 чи 2011-го року, здається). Подібні проекти ще плануєте робити?

– Зараз мене найбільше надихають науково-популярні теми: визначники птахів і рослин, риби, жуки, дерева. Також цікавлюсь історичними темами, історією міста, маю один проект з приводу історичних особистостей. Але, звісно, з поетами я не прощаюся і впевнена, що не раз ще повертатимусь до ілюстрування віршів, надто Антонича.

– Як проходить день книжкового ілюстратора? Просто для мене зокрема ця професія ― суцільна загадка :) Є якась специфіка? Щось особливе для натхнення?

– Гадки не маю, як минає день у інших книжкових ілюстраторів, можу розповісти лише про себе. Я працюю як фрілансер, відповідно, свій режим і ритм створюю сама. Для мене важливі «ритуальні» справи. Зранку ― чай, емейли, список справ на день, ввечері ― книга. Працюю, переважно слухаючи аудіокнижки чи науково-популярні фільми. Це займає ті частини мозку, які відповідають за відволікання. За день я випиваю багато чашок чаю, переглядаю кілька фільмів ВВС і промальовую тисячі ліній.

Для мене натхнення не є чимось містичним і невловимим. Мене надихають дуже багато речей, нові ідеї з’являються в голові, варто лиш трохи над цим подумати. Для робочого дня головне ― робоча атмосфера: спокій, чай, красиві книги, відчуття ритму.

– Що б Ви порадили тим, хто хоче стати художником-ілюстратором в Україні?

– Поради, як і для людей інших професій і мрій: любити свою справу, не боятися робити кроки вперед, докладати зусиль, бути відкритим до нового, спілкуватися з людьми, і все буде класно :)

– Дякую, Марисю, за розмову, і наостанок ― Ваші побажання читачам Inspired

– Несподіваних чудес і хорошої осені!

Фото та малюнки – зі сторінки Марисі у Facebook.