[ads-pc-2]

“Якби я мав одну годину для того, аби врятувати світ, я би витратив 55 хвилин на визначення проблеми і тільки п’ять хвилин на пошуки вирішення цієї проблеми”

Коли Ейнштейн написав ці слова, головним засобом отримання інформації були газети. Як відомо, оперативність не є головною рисою цього формату. Спочатку журналіст збирає інформацію та пише статтю, потім редактор її вичитує, редагує та (якщо він у доброму гуморі) підписує до друку. Верстальник готує випуск до друку, друкарня робить тираж. І тільки потім інформація потрапляє до читача.

Для людини, яка хотіла щось сказати, це означало одне: між нею та світом була стіна у вигляді як мінімум журналіста, редактора та власника ЗМІ.

Сьогодні, завдяки інтернету, кожен з нас може мати аудиторію, більшу, аніж деякі загальнонаціональні ЗМІ.

Хочеш мати власну інформагенцію? Потрібен телефон та акаунт у фейсбуці. Хочеш мати власну фотоагенцію? Потрібен телефон та акаунт в інстаграмі. Хочеш мати власний телеканал? Потрібен телефон та акаунт на ютюбі. Хочеш поділитися зі світом класною ідеєю? Напиши про це в Інтернеті і, якщо ідея справді класна, вона пошириться моментально. Швидкість обміну ідеями ЗНАЧНО зросла. 

Але хочу вас розчарувати: всі ми належимо до одного виду, Homo Sapiens (принаймні більшість з нас). І ніхто з нас не унікальний. Ідеї, які народжуються в нашій голові, не є унікальними також. Те, що ви придумали, могло одночасно спасти на думку десятьом іншим людям. Тож тільки той, хто першим втілить свою ідею в життя, буде її автором.

Від швидкості прийняття рішень і втілення задуманого залежить не тільки ваша кар’єра та успіх, а й життя інших людей. Свою роботу потрібно виконувати швидко та рішуче. Щоб проілюструвати це твердження, розповім вам історію 23-річного хлопця, який врятував світ.

26 квітня, 1986 рік. Тієї ночі начальником караулу пожежної частини при ЧАЕС був Володимир Правик. В одну мить на пульті пожежної сигналізації спрацювали усі датчики. Володя та його підлеглі моментально прибули на місце аварії. Розуміючи всю смертельну небезпеку пожежі, Правик приймає рішення дати “сигнал номер 3”. Цей сигнал означав, що пожежні частини усієї області мають негайно прибути на підмогу. Пожежу було локалізовано та ліквідовано. Завдяки тому, що Володя за лічені секунди прийняв рішення, не допустили розповсюдження вогню на сусідні реактори.

Ейнштейн заклав основи атомної енергетики. Правик зіткнувся з проблемою, яку ця атомна енергетика спричинила. Якби Володя 55 хвилин думав, як загасити реактор, і 5 хвилин його гасив, ви би ці рядки не читали з однієї простої причини. Україна була би суцільною Зоною Відчуження. І дуже можливо, що вас би на цьому світі узагалі не було.

Не знаю, чи справді ті слова про годину на рятування світу належать Ейнштейнові, але Правик, виступаючи на з’їзді комсомолу (тоді любили проводити усілякі з’їзди), сказав таке:

“Нині багато запитують, чи готова наша молодь до подвигу. Думаю, що готова. За усіх відповідати не буду. Особисто я – готовий”.

Для успішної України ми маємо втілювати свої ідеї швидко та максимально якісно. Це і буде нашим подвигом.

Беремо і робимо.

Текст: Андрій Приймаченко, фотоілюстрація – Денис Діденко.