Що читати цього літа: summer booklist
Що читати цього літа: summer booklist
[ads-pc-2]
Літо в самому розпалі, і час не лише проводити його за відпочинком чи роботою, а й за якісною літературою. Читати можна будь-де: вдома, на пляжі чи у потязі, головне – поринути у книгу з головою та задоволенням. Підбірка книг з літнім настроєм – у сьогоднішньому матеріалі від Наталі Власенко.
Пітер Мейл «Хороший рік»
«Поїхав до Франції. Приїду через півроку. Напевно» – так закручується сюжет роману. Головний герой, втративши роботу, не в змозі повернути борги, дізнається про неочікуваний спадок і переїжджає з туманного Лондону до сонячного Провансу. А в Провансі – абсолютно нове, чарівне життя, нові знайомства, і, звісно, любов. В той самий час проти героя плетуться інтриги, йде боротьба за спадок та пошук істини, яка, звісно, знаходиться у вині. А рік ще не завершився – він ще може стати вдалим! Позитивна книга – не лише для любителів усього французького, але й просто для гарного настрою.
Антуан де Сент-Екзюпері «Маленький принц»
Так-так, я пропоную ще раз перечитати “Маленького принца”, й відкрити для себе його новий зміст, нові відтінки. Адже читаючи цю книгу в дитинстві, ми сприймали її зовсім по-іншому, як милу казочку про принца, його троянду, про барашка та планети…
Але “Маленький принц” – не просто казка, а філософська, іронічна, трохи сумна повість. В своєму творі автор розмірковує про сутність життя, жадає розуміння, дружби між людьми. Зображаючи гротескні фігури короля, честолюбця, географа, зайнятих нікому не потрібними справами, Екзюпері протиставляє їм позитивні цінності – любов, доброту, людяність, чуйність, втілені в образах мудрого Лиса, льотчика й самого Маленького принца. “Маленький принц”, дитяча казка для дорослих, закликає творити добро, оспівує істинну красу світу й людяність.
Рей Бредбері «Кульбабове вино»
«Кульбабове вино» – багато в чому автобіографічний роман. Події відбуваються у 1928 році у вигаданому містечку Грінтаун, штат Іллінойс. В центрі сюжету – четверо хлопчиків: брати Том, Дуглас та їх друзі Джон та Чарлі, які переживають різні пригоди й потрапляють в забавні історії.
За сюжетом дідусь Тома й Дугласа щоліта готує вино із кульбаби. Часто Дуглас розмірковує про те, що це вино має зберігати в собі поточний час, ті події, які відбулися, коли вино було зроблено: «Kульбабове вино. У самих цих словах учувався смак літа. Те вино й було спіймане і закорковане в пляшках літо».
«Кульбабове вино» – добра, цікава, мудра повість, в яку приємно зануритися з головою. «… Дрібні радості набагато важливіші великих» – пам’ятайте про це, і приємного вам читання!
Костянтин Паустовський «Блискучі хмари»
Якщо душі завгодно пригод і романтики, не вагаючись обирайте «Блискучі хмари». Це захоплюючий авантюрний детектив, що одночасно включає автобіографічні епізоди і враження від поїздок письменника по Чорномор’ю та Кавказу.
«Життя без книг, творчості, блискучих ідей, любові – це вино без запаху, морська вода без солі». Краса природи, терпкість кави, галасливі свята, радісні очі людей, дрібниці й деталі, в яких криється романтика і мудрість, – ось до цього потрібно йти, кликати за собою, доводити, що без цього не можна жити, не можна ось так тягти на собі довгі скрипучі дні. Що б не було, – переконує нас автор, – потрібно йти до кінця, вплітаючи в кожен свій день життя вигадливий візерунок.
Елеанор Портер «Полліанна»
Як часто ми радіємо сонцю? Небу? Чашці чаю? Усвідомленню того, що ми живі та здорові? Ми живемо в божевільному ритмі сучасного життя, переставши цінувати такі прості речі, як можливість дихати на повні груди, можливість ходити – адже сотні людей позбавлені такої можливості …
Втративши батьків, одинадцятирічна Полліанна Уіттіер приїжджає до своєї тітки міс Поллі Харрінгтон. Педантична й сувора леді приймає племінницю виключно з почуття обов’язку. Полліанні вона виділяє кімнату на горищі, без дзеркала, з голими стінами і убогими меблями. Полліанна – повна протилежність тітки Поллі: дуже жива, балакуча і життєрадісна, вона вчить оточуючих «грі в радість». Грати почали вони з батьком давним-давно. «Мені тоді страшенно хотілося ляльку, ось тато і попросив жінку, яка збирала пожертви. А та леді відповіла, що ляльок ніхто не жертвував, тому замість ляльки посилає маленькі милиці». Тоді батько пояснив Полліанні, що потрібно радіти тому, що милиці їм не потрібні. З тих пір вони завжди грали, знаходячи привід для оптимізму в кожній події. Поступово тітка Поллі прив’язується до дівчинки і сама переймає цю дивну «гру в радість», яка раз і назавжди змінює її життя і життя всіх оточуючих.
Білл Брайсон «Подорож Європою»
Я не могла не запропонувати до читання цю книгу. Літо – high htime для подорожей, можливо ця історія надихне вас на захоплюючі мандри:) Подорож. «У загадковому механізмі подорожей є щось, що змушує нас рухатися, ніколи не зупиняючись.» Подорож – це завжди пошук і повернення: пошук чогось нового: смаків, кольорів, вражень, повернення до самого себе, справжнього, без прикрас.
Білл Брайсон – і автор, і мандрівник – відтворює в книзі маршрут своєї подорожі по Європі: Хаммерфест, Осло, Париж, Брюссель, Кельн, Амстердам, Копенгаген, Стокгольм, Рим, Мілан, Комо, Софія … – це неповний список міст, які відвідав автор. Кожне місто, кожен куточок є по-своєму унікальним і колоритним, і ця колоритність майстерно підноситься Брайсоном у розповіді, щедро здобрюючись іронією, жартами і роздумами на тему.
«Подорож Європою» – не гід-путівник, а захоплююче оповідання про не менш захоплюючі подорожі.
«… Яка дивна річ туризм. Ти летиш в чужу країну, залишаючи вдома комфорт, а потім витрачаєш величезні гроші і час на безплідні спроби отримати ті самі зручності, які не втратив би, залишившись вдома…»
І все ж, незважаючи ні на що, ми подорожуємо! Не стільки заради зручності або комфорту, шопінгу або моди, а швидше ради вражень. Враження від подорожей – їх не купити ні за які гроші. За гроші купиш тільки лише квиток в місце призначення.
«Постає питання, кому могло спасти на думку тягтися 30 годин автобусом з Осло до зимового Хаммерфеста? Це найпівнічніше місто Європи … Таке могло статися тільки зі мною. Справа в тому, що я загорівся думкою побачити північне сяйво…» Ось так все і почалося…
Ірвін Шоу «Вечір у Візантії»
Герой роману “Вечір у Візантії” Джесс Крейг, відомий кінопродюсер і сценарист, знаходиться на роздоріжжі, коли драми і розчарування минулого ще не минули, а майбутнє і вабить, і лякає новими потрясіннями.
Як на мене, це один з найкращих романів Ірвіна Шоу. Автор описує життя голлівудського сценариста, якого трохи підзабули. Він намагається повернути колишню популярність. Все починається тоді, коли він приїжджає в Канни на кінофестиваль з новим сценарієм. Саме тут відбуватимуться різні події, які змінять життя героя.
Тут є і драма, і кохання. Також за описом життя головного героя проявляється американське життя того часу. Це один з тих романів, які розкривають правду про Голлівуд, коли гроші стають важливіші за мистецтво та живих людей. Хоча в романі зображені 70-ті роки, коли читаєш, складається враження, ніби описуються наші дні. Справді змістовний та гарний роман – буде в нагоді тим, хто цінує добрі книги та цікавиться американською кіноіндустрією.
Текст: Наталя Власенко
8 коментарів