Еколайфхак: Ремонт квартири, що не вбиває гаманець і планету
Еколайфхак: Ремонт квартири, що не вбиває гаманець і планету
Екологія – це не лише про зелені насадження
[ads-pc-2]
Повільний дизайн, етичне виробництво й довготривале використання – ці тенденції захопили та пануватимуть у сфері планування й створення інтер’єрів і меблів наступні кілька років, якщо не десятиліть. Про те, чим краще встелити підлогу в квартирі чи приватному будинку, за яким принципом обрати шпалери та які предмети побуту можна виготовити з частин літака, говорили з Ольгою Терефеєвою, викладачкою Європейської школи дизайну.
Ольга Терефеєва, викладачка Європейської школи дизайну
Прозорість виробників
Увесь світ зараз іде до того, що дизайн буде довготривалим (slow design). Виробники стають прозорими, озброюються різноманітними сертифікатами якості своїх матеріалів. Розуміють: без цього не зможуть конкурувати на ринку.
Водночас зростає усвідомленість про те, що екостиль не завжди піклується про збереження планети. Особливо в дизайні. До прикладу, у тому ж екостилі має бути масивна дошка (з мармуру чи граніту), натуральне каміння, шкіра, хутро. Але ми цим збіднюємо природу. Тільки уявіть, скільки потрібно викопати порід, щоб знайти саме той шматок матеріалу, з якого можна зробити ідеальний стіл!
Тому зростає попит на якісні речі, які можуть бути хорошими аналогами натуральним. Наприклад, на італійській фабриці Mirage виготовляють керамограніт з екологічно чистих продуктів. До речі, пісок для виготовлення будматеріалів везуть з України. Це, по суті, штучний граніт, але виготовлений з нешкідливих складників.
Тобто акцент й увага зміщується на виробництво. До заводів прискіпливіше ставляться. У виробників уже запитують, чи гарно налагоджені очисні комунікації, який вуглецевий слід лишає підприємство. До європейських компаній високі екологічні вимоги. Відтак ще вищий ризик втратити в конкурентний час довіру покупця. Екологічна репутація набуває великого значення. Адже екологія – це не лише про зелені насадження, але й про нормальний рівень заробітної плати. Людина, яка бореться за виживання, не думатиме про переробку сміття, буде користуватися дешевим і неякісним, і, як би це грубо не звучало, забруднюватиме довкілля далі.
Підлога, що не вбиває
У Європі великим підприємствам вигідніше вкластися в модернізацію обладнання, зменшити викиди, ніж потім отримувати штрафи за забруднення довкілля. Тому в Італії створюють настільки високоякісну плитку з натуральних матеріалів, що її, по-перше, не відрізнити від природної, по-друге, вона не завдає шкоди екології. Тож, якщо обирати речі для ремонту чи нової квартири, то краще купити якісніші – раджу італійські. Вони довше експлуатуватимуться і матимуть кращий вигляд. Тим більше, італійський дизайн зазвичай наслідують інші країни.
Що стосується вибору покриття для підлоги, то тут пропоную розібрати кілька матеріалів: масивну дошку, ламінат і паркет. Ламінат – синтетичний матеріал на пластиковій основі з надрукованою імітацією деревини. Масивна дошка – це саме дошка, виготовлена з цільної деревини. А паркет – тонкий шар деревини й база з хвойних недорогих порід. Для квартири найкращим варіантом буде паркет. Масивна дубова дошка може слугувати близько 100 років. Потрібна вона в квартирі? Ні. Такі рішення більше підійдуть для приватних будинків. Ті створюються якраз для тривалого періоду експлуатації.
Дерев’яна підлога тепліша, натуральніша, шумопоглинаюча. Боїться води, механічних пошкоджень та не підходить для великого потоку людей. Відрізняється за породами дерев та класом деревини. Відібрані, рівні, без видимих дефектів дошки коштують значно дорожче. Але зараз ідеальність не така важлива. Сліди короїдів, нерівна поверхня, залишки «попереднього життя» – це гарно.
Ламінати – пластикова підлога, легка в монтажі, імітує різні ефекти та породи деревини, витримує механічні навантаження. В якісних виробників має низьку емісію та не виділяє шкідливих речовин. Деякі виробники роблять водостійкий ламінат. При монтажі потрібно звернути на підкладку, щоб збільшити шумоізоляцію.Можна класти на теплу підлогу, але є певні але.
Часто клієнти хочуть взяти найвищий клас твердості в квартиру. Не варто. Такий тип ламінату призначений для офісів. Там велика прохідність, багато людей, на ніч приміщення здебільшого покидають. У квартирі, де шурхає кілька людей, ви не зітрете свій тонкий ламінат. Крім того, твердий ламінат може містити у своєму складі багато формальдегідів. Вони надають матеріалу твердості. А тепер уявіть, коли ці всі формальдегіди почнуть випаровуватися у вашій квартирі. «Найкращий, найтвердіший» матеріал не завжди означає якісніший.
Плитка виготовляється з натуральних матеріалів: глини, піску. Може імітувати вигляд дерева, текстилю, металу. Не боїться води, хімічних речовин. Залежно від класу може по-різному стиратися та експлуатуватися. Добрий теплопровідник, підходить для теплої підлоги, а влітку додає прохолоди. Через це популярна в південних країнах. Однак, для наших холодних сезонів варто ставити теплу підлогу.
Тож я раджу під час вибору таких стратегічних речей, як: плитки, шпалер і покриття для підлоги – порадитися з дизайнером. Він підкаже хороших виробників у вашій ціновій категорії. І це буде варте вкладених коштів. Якісні речі в перспективі економлять час, нерви й гроші. Ба більше, хороші речі (від паркету до скляної вази) старіють красиво.
Стіни не джинси. Але можуть тиснути
Щодо стін, то я бачу збільшення попиту на звичайне фарбування. Фарба дає більше кольору та можливості для нанесення. Наприклад, пофарбована стіна та підлога одним тоном дає збільшення висоти стіни. Можна фарбувати частину стіни, зонуючи великий простір. Але під фарбу потрібно виготовити якісно стіни. Шпалери краще прикривають погрішності стін та дають більш очікуваний результат. Фарбу обов’язково перед нанесенням потрібно приміряти, зробити викраски – невеликий шматок гіпсокартону з кількома схожими тонами одного кольору.
Шпалерами можна обклеїти одну або кілька стін (якщо квартира велика). Тренд на тотальний шпалерний лук пройшов. Але повертається мода на великі акцентні панно, які створюють оптичні ефекти. Тобто одна стіна – панно, інша – пофарбована в якийсь комплементуючий колір.
До вибору фарби потрібно ставитися, за класикою, відповідально – читайте склад. Адже є натуральні (це кілька французьких, італійських брендів) барвники й основи, а є такі, де справді одна хімія. До того ж запах цих інгредієнтів часто не можна вивітрити роками.
Щодо кольору стін: не обирайте бежевий. Часто клієнти не знають, що обрати, шукають якийсь нейтральний, але щоб був «трішки» кольоровий, і купують беж. Краще білий. По-перше, його можна в будь-який момент перефарбувати. По-друге, він не набридає, освіжає, добре поєднується з іншими кольорами. Білий дає «уявно» більше простору та реально більше світла. По-третє, стіни не обов’язково мають бути гладенькими. Їх можна заповнити як фактурним покриттям для стін, так і різноманітним декором: від пустих рамок – до тематичних постерів. Останні можете зробити самі. На фотостоках оберіть картинку та надрукуйте у поліграфії. Там же можуть зробити рамку та кріплення.
Мій син дуже любить помаранчевий. Свою кімнату, якби міг, зробив би апельсиновим урочищем. Але я зупиняю від таких радикальних кроків. Стіни, звісно, не джинси, але тиснути на підсвідомість можуть добряче. Якщо вам подобаються такі яскраві кольори, можете ними щось виділяти. Наприклад, можете в шафі кромку зробити яскравою. Можна всередині шафу пофарбувати в яскравий колір. Відкрили – подивилися, наситились, набридло – зачинили шафу.
Також важливий момент – протестувати колір. Подивіться, як він «грає» у вашому освітленні, на вашій основі, яка фарба, коли висохне. Знаю десятки прикладів, коли клієнти обирали один колір у магазині, а на практиці мали протилежний ефект. Розплануйте собі графік. Пофарбуйте шматок гіпсокартону або нанесіть фарбу на підготовлену стіну. Це може бути 40х40 см пляма. Подивіться, як вона виглядає в денному та вечірньому освітленні, які емоції викликає та як поєднується з іншими матеріалами, кольорами в кімнаті. Якщо вам підходить, тоді вже запускайте весь процес. Насправді це зекономить вам купу часу й ресурсів. Просто, якщо колір буде не таким, яким ви очікували, однаково доведеться перероблювати.
Для шпалер укотре раджу перевіряти виробників. Адже в їхньому складі можуть бути шкідливі речовини. Ті даватимуть неприємний запах, випари. У моїх родичів був випадок, коли обрали дуже гарний колір, дизайн, усе красиво розпланували, але не перевірили виробників. Це була німецько-українська компанія. У результаті я досі відчуваю хімічний запах у повітрі.
Меблі з історією
Коли мене запитують про апсайклінг, то бачу що люди ставляться до цього як до сміття, яке прикрасили. В Україні ще не розуміють речей з історією й вкладених інтелектуальних ресурсів. Існує стереотип: якщо якась річ – переробка чи трансформація в інший предмет, то це одразу дешево, якесь недороге сміття. Ставлення до інтелектуальної праці й повторного використання предметів дуже зневажливе: «О, знову десь украли, відпиляли». В українців фетиш – це нове. Найновіше, супернове, вигляд нового.
Так ставилися й до одного з моїх проєктів з іншим дизайнером Андрієм Сухіним. Він автор ідеї про переробку й виготовлення меблів з елементів літака. Так от, я чула: «Та що там робити: тут відпиляли, там пришпилили – і готово».
Але! Для того, щоб створити меблі з частин літака, потрібно купити ці частини, а подеколи – цілий літак. Це, по-перше. У нас кожна деталь має маркування, дані про борт, документи. Викуповуються літаки не аварійні, не розбиті, але вже старенькі. Їхні власники з певних причин вирішили вже не ремонтувати, а продають їх на деталі. Цей борт уже не буде літати, а ми йому даємо друге життя. З великою повагою до технологій, ідей і матеріалів, укладених у цей літак. Тому що все найкраще і передове (сплави, інженерні вузли, обробка металів) спочатку застосовують в авіації, потім ці інновації «спускаються» до автопромисловості, а потім переходять у широкий ужиток.
По-друге, потрібно підібрати саме ті літаки, з яких можна буде створити меблі. Коли розумієш масштаб літака, то зовсім не все влізе в кімнату. Самі деталі літака, вони не пластичні. Велика кількість заклепок не дозволяє їх вигинати чи трансформувати в іншу форму. Також специфічний сам матеріал. Це не дерево й не глина, які можна обрізати, підтесати та виліпити те, що тобі потрібно. Справжні деталі – різноманітні закльопки, шурупи, кріплення. Їх не можна розкрутити й застосувати по-іншому. Тому часто деталі літака в інтер’єрі – це імітація. Бо пластичності з деталей літака досить складно досягти.
Коли ми робили стіл з крила ЯК-40, то це була найменша частина крила літака, 120х220, яку можна було перетворити на елемент інтер’єру. Перефарбували в яскраво білий, додали жовті дерев’яні ноги. Це предмет інтер’єру для тих людей, які хочуть драйву. Це річ дуже емоційна. Біля цього столу особисто я одразу стаю мрійливою. Це якась магія авіації. Такий стіл один на світі.
Двері аварійного виходу з американського літака MD-83 стали кавовим столиком в дерев’яному оздоблені. Щоб побачити їхню внутрішню частину, як вони зроблені авіаконструкторами, достатньо зазирнути під нього. Найцікавіше в літаках – під обшивкою, а ми проявляємо його. Ще була серія ламп з двигунів літаків. Перша – настільна лампа із камери згоряння двигуна Pratt & Whitney JT8D-219 з абажуром. Друга – з лопаток двигуна. Це – напольний торшер, що світить як прожектор вгору. Також є світильник з ядерної крилатої ракети.
Андрій каже, що таким способом ми відроджуємо й повертаємося до української авіації. Адже багато людей, що зараз працюють у конструкторських бюро в усьому світі, – це українці. Тож вкладені зусилля варті того.
Якщо коротко, то дешеві матеріали – це насправді дуже дорого, бо мають нетривалий термін експлуатації. Можуть містити не якісні, а інколи й шкідливі компоненти для здоров’я. Призводять до забруднення навколишнього середовища на всіх етапах свого існування: від створення до завершення експлуатації. Не варто гнатися і за суто натуральними матеріалами. Усі вони також проходять обробку, яка покращує характеристики та подовжує термін їхнього використання. Раджу звертати увагу на сучасні технологічні матеріали. При їхньому виробництві компанії враховують вимоги до екології в цілому, тож вони експлуатуються набагато довше.
Повторне використання речей – це новий погляд на історію та передача культурних кодів, збереження ресурсів. Багато речей у минулому виготовляли із запасом якості, деякі з них можуть перейти і вашим дітям. Звісно,кожен предмет потрібно розглядати окремо. Адже деякі з них справді безнадійні.
Купуйте свідомо, вивчайте склад продуктів та цікавтеся історією й авторами колекцій.
