[ads-pc-2]

Ви, напевно, не раз бачили в інтернеті різнобарвні фотознімки аплікацій та альбомів на сайтах, присвячених скрапбукінгу. Але виявляється, що не всі подібні роботи виконані в одній техніці, і навіть не всі вони мають однакову назву. Про те, що таке “скрапбукінг”, “квіллінг” та багато інших незрозумілих слів говоримо із Анастасією Фроловою, котра активно займається творчістю в цих напрямках:

– Отже, для початку розкажи трохи про себе і про те, чим займаєшся в житті, як прийшла до скрапбукінгу та інших технік (чесно кажучи, не до кінця знаю, як все це правильно називається:) )

– Привіт усім! Мене звуть Анастасія Фролова, мені 28, народилась та живу у Миколаєві, що на Півдні України. За освітою – магістр економічних наук, працюю в одній великій зерноторгівельній українській компанії. Обожнюю мандрівки (особливо туди, де прекрасна екзотична природа), фотографувати невловимі моменти… і собак.

Серед моїх різних захоплень – квіллінг, скрапбукінг, а ще ліплю із полімерної японської глини ClayCraft By Deco. Скільки себе пам’ятаю, полюбляла щось робити власноруч, малювати, а 2010 року випадково в інтернеті натрапила на роботи в техніці “квіллінг.” І мене дуже зацікавило, що ж це власне таке! Виявилось, що це – мистецтво виготовлення пласких та об’ємних композицій з паперових смужечок (їх скручують у спіраль, а потім поєднують). Значних матеріальних витрат, аби освоїти цю техніку, не потрібно. Але вона і не дуже проста: тут треба бути терплячим, охайним, трохи “посидіти” над роботою і звісно освоїти навички для створення якісних модулів.

Почала відвідувати різні форуми, і 2011-го ще відкрила для себе скрапбукінг, який на той час був в нашій країні досить розвиненим, а його популярність набирала обертів. Скрапбукінг – це вид мистецтва, що полягає у виготовленні та оформленні сімейних або особистих фото-альбомів. Окрім світлин, туди додають елементи декору, щоб такий альбом міг доповнити інтер’єр. Ця техніка доволі неординарна та цікава; вона настільки захоплює, що повністю присвячуєш всю свою увагу цьому, адже тут можна максимально розкрити політ фантазії автора.

Це як «варіації на тему»: тему задано одну, а відтворює її кожен по-своєму; в цьому, як на мене, і полягає основний принцип творчості як такої.

Відвідувала багато сайтів та блогів скрап-майстрів, і 2013-го натрапила на блог відомого московського майстра, де дізналась ще й про мистецтво ліпити з полімерної глини, що сама твердіє, – це японська полімерна глина ClayCraft By Deco®. Мене настільки вразила краса готових виробів!.. В мене був свого роду шок :) Настільки це незвичайно було. І я поставила собі за мету навчитись і цій техніці: бачу мету – не бачу перепон! Але в моєму місті таких шкіл немає, де могли б цьому навчити; а бажання навчитись було величезним, тому я знайшла школу з ліпки Олени Струніної в Одесі. Вже закінчила курс “Базовий”, перейшла на “Просунутий”; маю на меті отримати сертифікат майстра-інструктора з ліпки з використанням цієї полімерної глини. А далі – багато, дуже багато приємних планів :)

– Наскільки давно займаєшся усім цим? Як прийшла ідея монетизувати власне хобі? Чи складно творити “під замовлення”?

– Творчістю займаюсь близько 3 років, і без неї вже не уявляю свого життя. Як вже казала раніше, для мене це радше не робота, а можливість для творчої самореалізації: замовник задає тему, а от як я її “відчую” та втілю в готовому виробі – це вже чиста творчість. Зараз працюю в трьох напрямках: дерева в стилі квіллінг, скрапбукінг та квіткові композиції з глини ClayCraft By Deco.

Коли починала робити перші виброби, ідея продажу у мене навіть не виникала (це ж не основне джерело доходу); але ідею про монетизацію мого захоплення подала двоюрідна сестра, коли я подарувала їй одну зі своїх робіт. Продалися перші декілька виробів – а далі запрацювало «сарафанне радіо».

– Скільки нових робіт за місяць зазвичай створюєш? Де береш матеріали для них?

– Однозначно відповісти, мабуть, не можу, бо тут все залежить від масштабу. Є роботи, котрі можна зробити за день, а є ті, на які витрачаю тиждень і більше. Місто в нас невелике, тому закупаю матеріали в інтернеті: спеціалізованих магазинів з потрібними матеріалами безліч.

Але коли була новачком в цій справі, то перші закупки робила досить необдумано, багато непотрібного і потрібного одразу купувала. Тому рекомендую усім, хто лише починає, перед купівлею певних матеріалів обов’язково вивчити статті з потрібної вам техніки, щоб не повторювати подібних помилок. Після деякої практики замовлення матеріалів стало більш скрупульозним, бо прийшло розуміння того, які саме матеріали потрібні в межах кожної із творчих технік.

– Що можеш порадити тим, хто теж хоче займатись рукоділлям, прикладною творчістю та перетворити власне захоплення й натхнення на якусь прибуткову справу?

– Новачкам раджу читати якомога більше статей про техніки та стилі. На власному досвіді знаю, як важно втриматись та не почати скуповувати все, що очі бачать :) Тому краще вам зосередитись на кількох техніках та проектах, а не брати усе одразу.

Якщо хочете перетворити хобі на джерело доходу, то на мій погляд, починайте із найпростішого та найбільш дієвого: продажу готових виробів через інтернет. Тут можна по суті рекламувати себе і свій продукт практично безкоштовно: фотознімки своїх робіт викладайте в соцмережах («ВКонтакті», «Однокласники», ЖЖ, Facebook) або заведіть собі власний блог. Великий “плюс” соціальної мережі – це доступ до величезної аудиторії.

Останнім часом я активно використовую «ВКонтакті» як рекламний майданчик, де викладаю усі свої нові роботи. До речі, можете знайти мою сторінку там :)

Якщо хочете про себе заявити, ставайте учасниками конкурсів, виставок, різних проектів. Ця участь допоможе вам здобути досвід та знання.

Не соромтесь пробувати себе в різних техніках, поки не здобудете власний стиль. Не стійте на місці, вдосконалюйте свої навички та вміння, вкладайте душу в кожну роботу – і все у вас буде добре!

Фото надані Анастасією Фроловою