[ads-pc-2]

Український мандрівник Андрій Мочурад повернувся з подорожі країнами Європи, і вирішив поділитися з читачами Inspired цікавими фактами про Данію – маленьку країну на березі Балтійського моря та на півдорозі до Скандинавії. До речі, саме в Скандинавії Андрій пробував проїхатись автостопом на кораблі. Вийшло це в нього чи ні, читайте в попередньому матеріалі, а сьогодні у нас – корисні враження про Данію.

1) В Данії не існує правила «кожної особи». На відміну від інших країн Скандинавії, Норвегії та Швеції, у Данії не можна ночувати де завгодно за 50 метрів від будь-якого будинку, навіть на приватній території. Але поліція ставиться лояльно до таких випадків поза межами великих міст. Звісно, якщо ви просто розставите намет, а не будете прати одяг чи розпалювати ватру, щоб зварити кашу :)

2) Вода з-під крану є чистішою і смачнішою, ніж бутильована і її можна безкоштовно просити у ресторанах – про це навіть було прийнято відповідний закон. Попри це, бутильована вода у Данії активно продається у супермаркетах. Самі ж мешканці Данії купують спеціальні апарати для перетворення води з-під крану на воду з бульбашками.

3) Сучасні данці вважають, що у них немає особливих страв і суттєвих відмінностей у кухні, хоч насправді є страви, що не зустрінеш за межами Скандинавії. У туристичних путівниках можна побачити розхвалений так званий смьореброд (smørrebrød). Але насправді, це звичайний різновид канапки, просто морепродуктів у Данії більше ніж іншого м’яса, тому й канапки готують частіше за все з рибою.

4) Національною родзинкою серед солодощів данці вважають рювгрюд ме фйьоде (rødgrød med fløde). Нагадує кисіль з ягід на основі каші.

5) У Данії існує мода куховарити серед молодих хлопців – дуже, ну просто дуже дорого їсти у ресторанчиках, навіть по мірках місцевих зарплат. Романтичніше приготувати самому, запросивши дівчину додому. І мабуть практичніше для продовження побачення :)

6) У данській мові, котра досить відмінна від норвезької, але близька до шведської – надзвичайно складна вимова. Правил читання дуже багато, винятків теж. Проте фактично всі данці володіють англійською на середньому і вище рівні. Самі данці пояснюють це потребою комунікувати з іншими національностями, оскільки населення Данії лише 5 млн. Тому зустріти у сільській місцевості бабцю років 80, яка вільно спілкується англійською – звична справа.

7) Данські дівчата, особливо поза Копенгагеном, категорично не хочуть зустрічатись з іноземцями. Хлопці ж, без проблем зустрічаються з іноземками, але за дружин воліють мати все-таки данок.

8) Копенгаген можна вважати не лише столицею Данії, але й столицею Скандинавії. Окрім Християнії та багатьох старих будівель, велосипедів і пам’ятників, кожен мандрівник знайде для себе відповідну атмосферу, адже у той самий час у різних райончиках Копенгагена можна натрапити на вуличні перформенси чи вуличний фестиваль, а в іншому – не зустріти після обіду більше 2-3 перехожих за кілька годин.

9) Попри побутуючий стереотип, столицею велосипедів є саме Копенгаген, а не Оденсе. У Копенгагені, основною причиною «тотальної велосипедності», є не дороговизна використання авто та пального, а просто неможливість припаркуватись у Копенгагені і компактність велосипедів натомість.

10) Найтиповіше запитання до мандрівника в Данії – “а чому Данія?”. Адже країна маленька, і не має таких природніх об’єктів чи ландшафтів, як інші території Скандинавії. Проте, країна цікава і не лише в Копенгагені.