– Чому ти вирішив займатись фотографією?

– Мені просто хотілось спробувати пофотографувати, тому я і почав фотографувати своїх одногрупників і одногрупниць ще на 3-му курсі на Olympus ультразум. Мені подобався сам процес, створювати щось цікаве, ну і просто було круто зберегти все наше життя і відпочинок на знімках. З часом це переросло в хобі, яким зараз і залишається.

– На тебе вплинув хтось із сучасних фотографів? Чиї роботи тобі подобаються?

– Як я примітив – на мене впливає багато хто. Буквально від зйомки до зйомки у мене варіюються кольори і трохи змінюється атмосфера. Просто тому, що іноді натрапляю на цікавого фотографа і дивлюсь його роботи. Хоча за минулі роки я переглянув багато фотографів із колишнього СРСР і мене важко здивувати. З улюблених зарубіжних в мене Тері Річардсон.

– А хобі приносить якийсь прибуток?

– Ні. За професією я графічний дизайнер і цим заробляю. А фотосправа досить дороге заняття, в кінці минулого року, наприклад, купив Canon 5D Mark II, який недешевий. Та й так як я часто знімаю на середній і вузький формат, на плівку і проявлення постійно йдуть гроші. Хоч сканер є свій вдома і це радує.

– Який жанр фотографії тобі ближче всього? У яких жанрах хотів би себе спробувати?

– Ближче всього портрет. Знімаю тільки їх, проте люблю практично всі жанри і класи фотографії, включно з фешн, ломо, пінхоли та інше. Хотів би спробувати себе в fashion-фотографії.

– Як ти відносишся до критики? Вважаєш себе самокритичним?

– Дивлячись від кого. А взагалі спокійно відношусь. Якщо людина далека від фотографії, то пропускаю повз вуха, а якщо бачу, що людина знає про що говорить, то прислуховуюсь. Іноді око замилюється і я не бачу очевидного. Тому я даю час відлежатись фотографіям кілька днів і не дивлюсь на них, а через деякий час я бачу, що можна вдосконалити і всі помилки на своїх фотографіях, не знаю чи можна це назвати самокритичністю.

– Розкажи трішки про свою серію Expositio Duo.

– Давно хотів побавитись з подвійною експозицією, з тих пір як побачив роботи одного фотографа на Flickr. Просто не було технічних засобів для реалізації, а тут подруга прикупила плівковий Canon з функцією багаторазової експозиції і я позичив фотоапарат на певний час. Спеціально купив для цього чорно-білу плівку і пішов фотографувати. Звісно, брав зі собою і цифровий, бо не всі дівчата погодяться отримати тільки такі кадри зі зйомки. Це чистої води експерименти.

Хотілось би колись, коли набереться побільше робіт, організувати виставку із них. При чому мені більше подобається квадратний формат і організувати виставку саме із квадратних робіт. А взагалі помітив, що я йду протилежним шляхом — спочатку цифровий фотоапарат, потім мені подарували Зеніт, потім ломо, Полароїд і середній формат. Хочеться ще спробувати камеру-обскуру.

– За якими параметрами вибираєш місце для зйомки?

– Стараюсь вибрати місце, де я не був і де багато зелені. Хоча і не завжди це вдається. Люблю бувати в нових місцях і вже на місці спонтанно зорієнтуватися як краще фотографувати і що там цікавого. Іноді проїжджаю повз щось і ставлю мітку, що непогано було б сюди повернутись, пофотографувати. Таким чином обходив практично весь Харків і вивчаю Київ :)