A password will be e-mailed to you.

travels

vovaОстаннім часом на просторах інтернету мені все частіше стали траплятись статті, всю суть яких можна можна висловити однією простою фразою: «хто не подорожує, той – лох». Автор незмінно презентує себе бравим мушкетером з рюкзаком, а всіх інших – сірими офісними представниками меншин, які дарма витрачають своє життя в сумних коробках офісів.

Окрім того, в цих статтях подорожі показуються, як якась чарівна пігулка, що виліковує від усіх хвороб, вирішує всі проблеми і дарує вічне блаженство, яке Будді і не снилось. А тих, хто намагається щось заперечити, очікуватиме потік поганих слів.

Проте особисто я вважаю, що єдиний показник успішності життя (якщо так взагалі можна висловитися) – це щастя.

І ось тут починаються питання… Багато з найщасливіших людей, яких довелося мені зустріти на своєму життєвому шляху, взагалі практично ніколи не подорожували тривалий період часу: вони програмували, писали, саджали дерева, знімали сюжети, займались різьбярством, фотографували, організовували конференції, створювали міжнародні компанії. Їх настільки це запалювало, що будь-яке відлучення від процесу вони сприймали як якусь форму збочених тортур, а про те, щоб залишити улюблену справу на довгий час, і мови не йшло.

І питання навіть не в грошах, сім’ї та іншому (це все теж штампи), а в стані, який відчуває людина: знаходиться на своєму місці в житті, стані, коли тебе «пре» завжди, кожну секунду.

З іншого боку я бачив не мало мандрівників, які об’їздили півсвіту, але в процесі так і не знайшли себе, вони просто заливають свою внутрішню порожнечу новими враженнями. Як наркоман, який знову і знову тисне на шприц, в надії хоч на пару секунд піти від остогидлої реальності.

У хімії є таке поняття як каталізатор – речовина, яка прискорює хімічні реакції. Так от, на мій погляд подорожі і є каталізатором – вони множать те, що є всередині нас і дарують нам нові грані звичної реальності: художника вони надихнуть на нову картину, музиканта на твір всього його життя, письменник (як уже бувало не раз в історії), сидячи на окраїні цивілізації, почне епохальний роман, а бізнесмену прийде в голову ідея нового стартапу.

Однак каталізатора, самого по собі недостатньо для хімічної реакції, має бути і те, що каталізувати. Адже нуль навіть помножений на 100, все одно залишиться нулем.

Тому, народ, я вас прошу, не абсолютизуйте будь-що у цьому світі. Немає такої чарівної пігулки, яка позбавить вас від необхідності знайти своє покликання, місце, Шлях (називайте як хочете) в житті. Адже, вирушаючи в мандрівку, ми завжди беремо з собою один незмінний багаж – себе. І якщо тобі погано в Москві, Києві, Барселоні, Нижньозадрипанську – то ніхто не гарантує, що тобі буде добре десь в Таїланді або на Карибах, адже помінялося тільки місце – ти залишився тим самим.

Малюйте, фотографуйте з дахів, ведіть бухгалтерську звітність, створюйте комп’ютерні програми, продавайте різьблені унітази, досліджуйте пінгвінів в Антарктиді! Робіть все що завгодно, головне, що б це перло до зубного скреготу і приносило вам кайф! Ну і звичайно ж – подорожуйте. Але без фанатизму :)

Автор: Володимир Каришев

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її і натисніть Shift + Enter або клікніть тут, щоб повідомити нас.