Фото-блог Іринки Громоцької з Півдня Китаю

[ads-pc-2]

Півтора року тому Іра з Андрієм покинули Львів і відправились в мандрівку середньою і південно-східною Азією. Під час мандрів Іра захопилась документальною фотозйомкою. Щочетверга ми публікуємо знімки з місць, про які ви чули і не чули – Памір, індійські потяги чи маленькі китайські села, назви яких неможливо вимовити.

Китайське містечко Яншо виглядає так, ніби ти у раптово перенісся у фільм ‘Аватар’. Карстові гори заповнюють горизонт своїми чарівними формами та дарують відчуття казковості. Мільйони років тому все це було морським дном, тому я ніяк не могла перестати уявляти гігантських доісторичних створінь, які плавали та кружляли посеред гір.

Зараз тут маленьке місто-мурашник. Місцеві пересуваються на мопедах і плотах, вони їдять квашений бамбук і дуріан, сушать речі на деревах, а ще весь час грають у якісь подовгасті карти – я ніяк не могла зрозуміти, в чому ж суть цієї гри. З 7:30 у головному парку збираються пенсіонери всього міста і роблять ранкову зарядку, гімнастику і танцюють з віялами під музику з колонок.

Ми провели у казковому місті цілий місяць, навчаючи сором’язливих китайців англійської. Харчувались рисом і тушеним корінням квітки Лотос у шкільній їдальні, об’їдались фруктами та капкейками з сусіднього магазину. Досліджували гори, стирали пальці й коліна об карст, мріючи одного дня стати крутими скелелазами. Я втікала від гігантських павуків і ховалась від кажанів, малювала волосся в рожеве і вперше не хотіла залишати місто, яке, за своєю звичкою, ми зовсім скоро мали покинути.

А далі нас чекала провінція Юньнань з маленькими красивими селами, загубленими посеред бананових плантацій, з рисовими полями й горами сміття на околицях. Там жінки щоденно важко працюють на полях і носять велетенські плетені кошики-рюкзаки на спинах. Попри це, вони щиро посміхаються, одягаються у кольоровий одяг і радо приймають гостей. Чоловіки ж курять великі трубки-бонги з тютюном і рубають дрова.

Серед зелених джунглів простяглась тоненька дорога. А ми, застопивши китайців-бізнесменів на чорному позашляховику, взяли курс на південь – до Лаосу.