Медитація в Таїланді: про те, як я знайшла час для себе
Медитація в Таїланді: про те, як я знайшла час для себе
[ads-pc-2]
У кожного в житті хоч раз та наступала криза. Хтось не знав, що робити з незадовільною роботою, хтось тікав від невдалого кохання, когось просто не радувало життя. У 2011 році на сайті Unistudy я прочитала оголошення про цікаву програму, яка давала змогу навчитися медитації онлайн за 42 дні, і після цього поїхати на двотижневий тренінг до Таїланду, на прекрасні райські острови. Звичайно, як кожний не дуже організований студент, я зацікавилась і відклала це «на потім».
«Потім» прийшло тільки через рік, коли, як у всіх колись бувало, в моєму житті наступила криза. Суміш депресивного настрою і незадоволеністю життям в поєднанні зі зростаючою напругою багатогодинного робочого дня і вечірньою втомою наростала в мені, поки одного ранку я не прокинулася з думкою: «Треба зі своїм стресом щось робити, тому що я стаю все більш і більш нещасливою.» І тоді, приблизно за місяць до початку передбачуваного кінця світу, я сіла на диван, ввімкнула комп’ютер і, вперше в житті, почала медитувати.
На мене з відео дивився монах, вбраний у помаранчевий одяг, і тихо розмовляв англійською зі смішним тайським акцентом. Монах сказав випрямити спину, розслабити все тіло і закрити очі. Далі я вже просто слухала його. Було таке дивне відчуття, що я моя канапа зникла, і моє тіло теж зникло, і я відчувала тільки своє дихання.
Насправді, на мене не зійшло просвітлення і я не літала в небесах, все було набагато простіше, я просто не відчувала деякий час нічого.
Це було найкраще відчуття за той місяць, якщо не за півроку. За півгодини я відкрила очі, монах на відео все ще сидів в позиції напівлотоса і посміхався мені з екрану комп’ютера. Я відчувала себе дуже розслабленою і зовсім не пам’ятала, які там в мене були проблеми півгодини тому.
Я почала медитувати щодня. На другий день мені прийшло повідомлення від мого персонального коуча, дівчини з Румунії, яка допомагала мені з маленькими проблемами, що виникали під час медитації – чому боліли ноги, як розслабити очі, як відганяти думки. У мене з’явилась нова подруга. Після напруженого робочого дня, мої друзі зустрічалися за пивом чи кавою, а я їхала на велосипеді додому і зачинялася у спальні сам на сам зі своїм кібер-монахом.
За кілька тижнів мені зателефонував давній друг і запитав, як справи. Я сказала, що чудово, а він якось сильно здивувся, тому що я говорила дуже м’яко і спокійно, і він не зрозумів, що зі мною сталося. Я розповіла йому про медитації, і він остаточно порадив подаватися на програму в Таїланд. Що я і зробила того вечора. За тиждень я пройшла півгодинну співбесіду, а ще за два тижні мені прийшло запрошення до Таїланду. Я була така щаслива, вони навіть оплатили половину вартості мого квитка!
І тоді, у січні 2012-го я полетіла до Таїланду, де, на півдні, на острові Яоной, два тижні з активними та цікавими людьми з усього світу змінили курс мого життя. Ми медитували щодня по чотири години, займалися йогою і багато спілкувались. Я дізналась чимало цікавого від своїх однолітків і зуміла поділися своїми знаннями та культурою.
Одного разу вчитель порівнював два типи людей – тих, хто застеляє ліжко одразу після того як встають, та інших, хто ніколи не застеляє ліжко. Він сказав, що така маленька деталь може багато розказати про людину. І після повернення додому, я вирішила почати з малого і перестати бути другим типом людей. Я думаю, що тільки той, хто спробує, зрозуміє, як сильно просте застеляння ліжка вплинуло на моє життя. Коли я приходила, трохи втомлена, з роботи і заходила до своєї кімнати, я дивилася на обережно застелене ліжко і в мені одразу прокидалась продуктивність і бажання щось робити.
Мої вечори стали набагато кращими. І ті дні, що я проводила вдома, теж змінились. Не можу сказати, що продовжувала медитувати щодня, але коли у мене виникали проблеми чи сумніви, я сідала на підвіконня, закривала очі перед евкаліптами, що росли за вікном, і занурювалась всередину себе. Медитація ще жодного разу не вирішила моїх проблем, але щоразу після медитації я відчуваю спокій та силу подолати труднощі і знайти правильне рішення.
Головний девіз програми, в якій я брала участь: «Гармонія всередині – гармонія назовні». Тільки після того, як ти налагодиш стосунки з собою і знайдеш внутрішній спокій, ти зможеш змінити світ на краще і позитивно впливати на тих, хто тебе оточує. Я навчилась робити це за допомогою медитації, хтось може спробувати інший метод, але я дуже раджу всім зрозуміти себе і жити у злагоді з собою, тому що суспільство починається з окремих людей, і, якщо кожна особа подбає про себе, нам не треба буде вирішувати глобальних проблем.
Текст: Катерина Кулик
0 Коментарів