Меню & пошук

#AMtimes: Як потрапити у найвищий басейн світу задарма

#AMtimes: Як потрапити у найвищий басейн світу задарма

Вид збоку

Лінія горизонту проходить по самісінькому краю води, одразу за котрим вона зривається в бездонну прірву і, здається, що вся блакить басейну з миті на мить переллється за край і з ревом гайне додолу. Перед очима простирається неймовірна панорама з затишною гаванню, шпилями бізнес-центрів  і безліччю човнів.

Про сінгапурський готель Marina Bay Sands та його всесвітньо відомий басейн на даху в формі корабля не чув тільки ледачий. 

Вид, що відкивається на місто з самого басейну

Не без пригод в Сінгапурі ми опинилися пізно вночі 15-го числа. До літака в Джакарту лишається трохи більше двох діб, а планів на найбагатшу країну південно-східної Азії більше, ніж до біса, і першим серед яких є купання в найвищому басейні в світі. Визначеного плану потрапляння немає, але воно компенсується великим бажанням і запеклою впевненістю в тому, що спосіб буде знайдено.

Велична будівля з висоти погляду простих смертних

Готельний комплекс складається з трьох веж, загального лобі і даху, стилізованого під корпус корабля зі скайпарком, баром та нічним клубом. Потрапити всередину можна через однойменний торговельний центр. Одразу перед ескалаторами, що прямують до готелю, розміщено розкішне казино, де повнолітні можуть випробувати свою вдачу. Ходять чутки, що якщо закосити там під багатого зеленого дурника, то круп’є на початку допомагають виграти.

Центр для шопінгу самісінько у підніжжі готелю

В протилежних кінцях лобі знаходяться ліфти першої та третьої веж. Ними можуть користуватися будь-хто, але без картки мешканця везуть вони тільки на визначені поверхи. З третьої вежі можна піднятися на невеличкий оглядовий майданчик на 57-му поверсі. Трохи нижче від неї розташований бар.

Так виглядає бар з ліфтового холу

Перший і найстрьомніший спосіб потрапити до басейну – бар. Від зони відпочинку його відділяє невеличка кам’яна огорожа, що щільно заставлена горщичками з високою рослинністю. З іншої сторони охорони немає, тож якщо швидко і непомітно прочкурнути в проміжок між горщичками, то ви на шляху до цілі. Недоліком плану є те, що офіціанти особливо ґав не ловлять і можуть підняти тривогу, якщо клієнт містично розчиниться у просторі.

Другий спосіб – центральні ліфти. З лобі ви не зможете виїхати у них – необхідна картка мешканця. Дочекайтеся біля ліфту когось з жителів і підійміться разом з ним на його поверх. Більшість відвідувачів потрапляє в басейн через стійку адміністратора, але нами було помічено три ліфти всередині самої території, на котрих жителі в халатах спускалися і підіймалися (останнє, щоправда, траплялося значно рідше) до басейну оминаючи охорону. Походу це щось на кшталт привілею, який отримують, скоріше за все, мешканці люксової категорії номерів. Як правило, під таку категорію клієнтів підпадають росіяни, японці і американці – типажі, що зазвичай не полюбляють стояти в чергах «як всі», тож гнуть пальці і вимагають особливих умов. Найдорожчі номери починаються приблизно з 28-го поверху і вище. Перевагою способу є стовідсоткове потрапляння до басейну без жодних перевірок та нервів. Недоліком є необхідність роздобути картки мешканця і, скоріше за все, саме її «понтову» версію. Як варіант можна піднятися на верхні поверхи з кимось із жителів і вичекати як хтось вийде з номеру в шльопках і халаті та попрямує до цього ліфту. Далі треба рішуче і неухильно падати нашому клієнту на хвіст.

Якщо ти богиня комунікабельності та до бісиків приваблива – можна познайомитися з кимось з VIP-співвітчизників прямо в лобі або у ліфті і попрохати підкинути до басейну. Російська мова тут чутна повсюди, з пошуком Дуже Важливої Персони складнощів бути не повинно.

Третій спосіб – вхід для персоналу. Ліфт з першої вежі так само підіймається на 57-ий поверх і там так само є невеликий оглядовий майданчик навпроти виходу з ліфту і офіційний вхід до басейну праворуч. Раніше туди можна було пройти по паперовому браслету й проворні місцеві жителі ходили туди як до себе додому, попередньо роздрукувавши підробки на звичайному принтері. В готелі швидко просікли фішку, і систему контролю змінили.

Вхід перегороджено стійкою з адміністратором, що звіряє іменну картку мешканця з фотографією. Питанням підробки картки ми не займались але, вважаю, що є варіанти. Ліворуч і трохи далі від адміністратора, в межах його поля зору, знаходиться додатковий вхід для службового персоналу. На вигляд це скляні двері в половину людського зросту, що, зазвичай, закриті на засув.

В басейн ми потрапили о дев’ятій годині вечора, коли потік відпочиваючих з готелю був достатньо щільним, і адміністратор був зосереджений саме на цьому. Ми зайняли вичікувальну позицію, і через хвилин десять з’явився хлопчина в фірмовій футболці готелю, що впевнено пройшов до хвіртки, відкрив її і попрямував в сусіднє приміщення. Нам пощастило і він не закрив двері, а просто прикрив їх за собою, очевидно, збираючись незабаром вийти тим самим шляхом. Впевнившись, що адміністратор заклопотаний, а поруч з охорони нікого не було, ми швидко, але спокійно пройшли через двері до басейну. Тут треба бути неабияким нахабою, бо доведеться промайнути під самим носом у сек’юріті. Якщо ви вже потрапили в зону басейну, то можна зітхнути з полегшенням, адже надалі ніхто вас перевіряти не буде, на виході контролю ніякого також немає. Але пам’ятайте, що на злодієві і шапка горить, тому не забивайтеся в куток і не соромтеся, бо зі сторони це дуже помітно.

Місія дістатись – виконана. Можна розслабити булки

Від зараз і до опівночі 23:00 ви чарівна Попелюшка, що потрапила в казковий палац на бал – вас ніхто не знає, але вести себе відповідно до оточення є важливим. Вміння в необхідний момент прикинутися володарем життя, що ногами відкриває будь-які двері станеться вам у нагоді.

Граємо козирних чік у нижній білизні від Valentino

Граємо козирних чік у нижній білизні від Valentino

Так сталося, що ми не взяли з собою купальників. Купатися в нижній білизні це, звісно, палєво. На цьому симпозіумі марнославства 99% відпочиваючих зайняті самозакохуванням і фотографуванням себе коханого на айфон, тому на вас особливо звертати увагу ніхто не буде. Біля басейну є стійка з безкоштовними рушниками – прихопіть собі декілька. Рушники настільки великі, що ними можна закутатися повністю і цим приховати відсутність купальних костюмів, тож влаштовуйтеся на лежак і насолоджуйтеся. Плавання в басейні на висоті 200 метрів з видом на мегаполіс це, без перебільшень, насолода, котру ви запам’ятаєте на все своє життя.

Ми і тайванський дружок, у якого ми зупинились на ці пару сінгапурськх днів

Ще один не перевірений нами спосіб, по котрому вдалося потрапити в басейн знайомим – пожежні сходи. В цьому випадку необхідно доїхати до одного з верхніх поверхів, знайти аварійний вихід і піднятися до переможного кінця. Подейкують, що сходи ведуть безпосередньо на територію басейну, але пам’ятай, любий розвіднику, часто двері зсередини таких приміщень не мають ручок і іноді відкрити їх можна тільки за допомогою картки, тож пройти можна не всюди.

Перед потраплянням на дах слід вирішити, в яку пору доби ви б бажали там опинитися. Басейн працює з 7-ої до 23-х і коли б ви не завітали є свої переваги. Вдень можна плавати та засмагати досхочу – людей буде менше ніж ввечері. Вночі звідси крутіший вид, хоч тоді стає доволі прохолодно – дрижаки беруть вже після 10-ти хвилинного перебування в воді. Вважаю, що ідеальний варіант – прийти на заході сонця і дочекатися темряви.

marinabay

photo 500px.com/heshandemel

Чи варто ризикувати, щоб потрапити сюди, нехай кожен вирішить для себе сам.

Сама атмосфера підносить

Завжди є легальний спосіб котрий, щоправда, обійдеться вам як мінімум в 400$ за найдешевший номер.

16 лютого, Сингапур

Текст – Аня Морозова, фото – Марія Хандусь

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

5 Коментарів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: