Меню & пошук

Для чого їздити в небезпечні країни

Для чого їздити в небезпечні країни

Як мінімізувати ризики і не потрапити в халепу.


Чи небезпечні такі поїздки? Які ризики при цьому є, і яку інформацію потрібно дізнатися, перш ніж туди їхати? Мандрівник Павло Морковкін, автор блогу Trips and Quips, відвідав Пакистан, Сектор Гази, Косово, Малі, Лівію та інші країни, куди рідко доїжджають туристи.

Про те, як готуватися до таких поїздок і чи варто сподіватися на допомогу дипломатів, Павло розповів на лекторії 34travel Day: Kyiv Edition.

34travel Day – лекторії про подорожі, організовані командою 34travel. Уперше проходив в Києві.


Чи в усіх небезпечних країнах справді небезпечно?

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Entering Mali #transsaharien2018 #morkovkinontour #TripsAndQuips #senegal #sénégal #senegalphotography #ilovesenegal #senegaltravel #mali

Допис, поширений Trips and Quips (@tripsandquips)

Не всі місця, які вважають екстремальними, є насправді небезпечними. Наприклад, Косово — цілком звичайна країна, куди подорожувати безпечно. Справді небезпечні Сирія, Сомалі (не враховуючи Північ), Іран (не враховуючи Північ), Ємен, Лівія, також Сектор Газа.

У кожній з цих країн унікальна ситуація і треба добре розуміти, навіщо туди їхати. Обов’язковою є наявність гіда-провідника або охорони. У цих небезпечних країнах насправді нереально провести сплановану подорож.


Ризики, або Чому не варто їздити

— це може вплинути на отримання візи в інші країни;

З іранською візою майже нереально отримати візу в США, а зі штампом з Ізраїля можна не потрапити в ОАЕ чи Ліван. Чи реально обійти цей пункт? Так, в Ізраїлі можна просити ставити штамп не в паспорт, а на окремий бланк. Інший варіант — два закордонні паспорти.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

У армянского радио спрашивают… #баревахпер #morkovkinontour #falafeltour2018

Допис, поширений Trips and Quips (@tripsandquips)

— військові або поліція можуть вас затримати;

Усе залежить від того, наскільки країна є небезпечною, наскільки активними там є воєнні дії.

— можеш підірватися на міні.

Проблема актуальна для країн колишньої Югославії, також подібний ризик буде існувати з часом і на території України. Якщо на великих дорогах особливого ризику нема, то в селищах і маленьких трасах можна натрапити на міну.


Переваги, або Чому варто їздити

— цікаво та пізнавально;

— ламає стереотипи та розширює кругозір;

— відсутність туристів;

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Trips and Quips (@tripsandquips)

— місцеві жителі дуже гостинні;

— це допомагає місцевій економіці.


Як збирати інформацію про країну та готуватися до поїздки

Першим ділом, потрібно перевіряти інформацію на офіційному сайті Міністерства закордонних справ України. Там є окремий розділ «Поради подорожуючим», де розписана інформація про кожну країну.

Де ще черпати інформацію? Новинні сайти, спільноти мандрівників (Thorn Tree, The best travelled), тематичні регіони, місцеві жителі. Дуже важливо не вірити усьому, а аналізувати і перевіряти інформацію. Якби хтось хотів поїхати в Україну в 2014 році і черпав інформацію з російських ЗМІ, можна було подумати, що сюди краще не їхати.

Що стосується візового режиму, то для вивчення теми найкраще підходить сайт МЗС. Є ще один розділ, «Режим в’їзду до іноземних країн для громадян України».


Екстремальні ситуації та вихід з них

Страшно бувало, але от прямо страшно-страшно не було. Декілька разів мене затримували. Як правило, потім уже питають документи, перевіряють, усе оглядають і відпускають.

Одного разу в Ірані мене з місцевим товаришем затримали спецслужби. До мене поставились шанобливо: принесли їжу, дозволили курити. Потім відпустили ночувати додому, але без документів. А мого іранського друга завели в іншу кімнату, одягнули пакет на голову, вибили усі паролі від соцмереж та пошти. Його перевірили — і аж наступного дня відпустили.

Коли я потрапив додому, хоч і без документів, телефонував на гарячу лінію консулу. Він мене заспокоїв, розповів про ситуацію загалом. Але наступного дня мені одразу віддали паспорт, дипломати навіть не встигли нічого зробити. Я зателефонував у консульство і сказав, що вже все о’кей.

На дипломатів можна розраховувати, коли щось сталося. Уже нема іншого виходу. Але обмежуватися лише дипломатами не варто, треба заводити знайомства з місцевими, аби про затримання вони могли повідомити ще комусь.


Важливі поради тим, хто вирішив їхати

Речі в подорож. Я їжджу з мінімальною кількістю багажу. Це обов’язково палатка, спальник, мінімальна кількість одягу, гаджети, камера. Чогось особливого немає, але треба завжди бути на зв’язку.

Щеплення. Зазвичай роблю, але дивлюся, які саме вимоги для відвідин певних країн. У деяких країнах — обов’язково треба приносити довідку про щеплення від конкретної хвороби. Наприклад, у Сенегалі вимагають довідку про щеплення від жовтої гарячки. Якщо немає рекомендацій, які можна прочитати на сайті МЗС, то не роблю.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Made some preparations for my next trip. I’m not sure will it help or not, but a ten-day prohibition of drinking alcohol will definitely make me healthier:) #MorkovkinOnTour #TripsAndQuips

Допис, поширений Trips and Quips (@tripsandquips)

Медичне страхування. Користуюся ним. В останній поїздці в Африку захворів на малярію, тоді мені допомогло страхування. Але воно повинно бути не мінімальним (туристичне страхування на суму 30 тисяч євро, без особливих умов та ризиків, – прим.), яке всі робили раніше для шенгенської візи. Важливо: у страхуванні мають бути прописані, як мінімум, країни, в які ти їдеш.

Розмови з місцевими. Коли мова заходить про політику, ніколи не відмовляюся від розмови, але не нав’язую свою точку зору, а запитую, розпитую, намагаюся дізнатися те, що думають місцеві. Не потрібно провокувати конфлікт.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: