Меню & пошук

Як попрощатися з непотрібним одягом екологічно: інструкція 

Як попрощатися з непотрібним одягом екологічно: інструкція 

Куди віднести та кому віддати


З появою мас-маркетів, одяг став доступним, і водночас його стало занадто багато. Щорічно у світі продається майже 150 мільйонів тонн одягу та взуття. Більшість з них споживачі викидають на сміттєзвалища ще до того, як речі виповниться рік. Бренди спалюють рештки непроданих колекцій замість того, щоб повторно використовувати, передавати на переробку, чи віддати на благодійність.

Лише у Сполучених Штатах, за оцінкою Агентства з охорони навколишнього середовища, кожного року потрапляє на сміттєзвалище близько 16 тонн одягу, це 36 кілограмів на кожну людину. Основними причинами цього є низька обізнаність споживачів та поява fast-fashion, коли одяг має погану якість та швидко втрачає актуальність. Для прикладу в Австралії кожні 10 хвилин на сміттєзвалище потрапляє до 6000 кг одягу, які вже не трендові.

Чи існує рішення, яке є екологічним, практичним та має фінансовий сенс? Що ми, як споживачі, можемо зробити аби зменшити негативний вплив швидкої моди. Поспілкувалися з Дар’єю Марусик, амбасадоркою Sustainable Fashion Pad та координаторкою Fashion Revolution в Україні про те, як вона вирішує проблему з непотрібним одягом. 


Дар’я Марусик, амбасадорка Sustainable Fashion Pad та координаторка Fashion Revolution в Україні

Ще на етапі покупки я думаю про те, що далі я робитиму з цією річчю, скільки сезонів вона мені прослужить, чи потрібна мені вона і чи не буду я її віддавати вже через місяць в пункти прийомів одягу.  Для себе я встановила критерії відбору одягу, яких завжди намагаюся дотримуватися ще до потрапляння речі до моєї шафи.  

Покупки я роблю лише виходячи зі своєї необхідності. Спочатку шукаю ці речі в різних комісійних магазинах, або в соц.мережах в групах перепродажу, таких як «Шо-та у Ашота» в фейсбуці, або на таких ресурсах як «Шафа», «Клубок», «Moddo». 

Це «вторинна» покупка, яка вже зменшує негативний вплив на навколишнє середовище. Я обов’язково звертаю увагу на склад речі та віддаю перевагу натуральним тканинам. Тому що, такі тканина кращі для тіла, не викликають алергії, довше мають привабливий вигляд та їх можна переробити в майбутньому. Поліестеровий одяг при пранні виділяє мікропластик, який потрапляє у воду, яку споживаємо ми, риба та тварини, яких ми їмо. Тому, склад – це перше на що я звертаю увагу. В Україні не займаються безпосередньою переробкою вживаного одягу, проте дати раду використаним речам з натуральних тканин можна. 

Друге, на що я звертаю увагу – виробник, оскільки я знаюсь на виробниках та брендах, які транслюють sustainable цінності – цінності етичної та свідомої моди. Для мене є дуже важливим наскільки бренд є етичним по відношенню до природи та соціуму. Я не купуватиму речі з хутра чи шкіри і постійно намагаюся зменшити кількість шкіряного взуття в своєму гардеробі. 

Ще один обов’язковий критерій, яким я керуюся при виборі речей – це співвідношення ціни та якості. Тобто я намагаюсь інвестувати в одяг та купувати не на один сезон чи декілька тижнів, а обирати речі, які прослужать мені щонайменше декілька сезонів, та які потім я зможу перепродати на тій же «Шафі» або комусь передарувати і ця річ ще матиме гарний вигляд. 

І звичайно ж, одяг, який я купую має мені подобатися навіть через декілька років, наприклад, якийсь уніфікований дизайн.

via GIPHY


Куди здати одяг, який взагалі в непридатному стані? 

В Україні немає пунктів збору одягу на переробку, де із старих тканин роблять нові. Існує практика переробки старого одягу в технічну вату, але й в такому випадку заводи купують непотрібний одяг у секонд-хендах.  

У Європі переробка старої тканини на нову також порівняно нова практика.  Лише на початкових етапах розвитку практика «розщеплення», вона стосується одягу, який виготовлений зі змішаних тканин бленду, бавовни і поліестеру. Є декілька стартапів іноземних інновацій, які зараз втілюють технологію розподілу волокон, і пізніше передають їх далі на переробку. З них виготовляється повністю синтетична або повністю натуральна тканина. Але ці технології все ще дуже нові і дорогі. 

via GIPHY


Що можна зробити з одягом, який носити не хочу?

Можна продати такий одяг на ресурсах перепродажу (Shafa, Stoker, Revint, Moddo, Bitok), або віддати в пункти прийомів одягу для соціально незахищених людей. Їх існує чимало:

  • Благодійний магазин «Ласка», частину речей вони залишають собі для продажу, а решту передають в благодійні фонди. Зароблені з продажу речей кошти частково передають на благодійність, певну суму лишаючи собі для функціонування магазину.  Для одягу, який непридатний для носіння, команда Ласки запустила своє виробництво «Recycled Rugs», де люди з обмеженими фізичними можливостями та пенсійного віку в’яжуть зі старих бавовняних футболок, джинсів та іншого непридатного одягу різні килимки. Таким чином, люди мають роботу і сприяють зменшенню кількості текстильного сміття. 
  • «Україна без сміття», втім нещодавно вони змінили свою тактику, оскільки фізично не мають змоги приймати стільки одягу. Крім того, як розповідають в самій організації, лише половину зі зданого одягу можна було використати, все інше непридатне для подальшого носіння – старе, рване і навіть брудне. В організації вирішили влаштовувати спецальні дні збору одягу, де їх консультант на місці буде перевіряти речі та одразу відбирати те, що можна передати на повторне використання. Тож, можна відслідкувати коли будуть такі дні та принести вживаний одяг в гарному стані.  
  • Благодійна торгова платформа «Мурахи», тут можна продати одяг, який не потрібен і обрати кому саме підуть кошти з проданої речі. 
  • Благодійна організація «Благодетель» надає гуманітарну допомогу дітям-сиротам, людям з обмеженими можливостями, людям похилого віку та одиноким людям. Їм можна самостійно віднести одяг. 
  • Міжнародний благодійний фонд гарних справ , одяг їм можна віднести самостійно за адресою м. Київ, вул. Васильківська, 1, офіс 112, пн-пт, з 8 до 17 або ж звернутися безпосередньо до фонду, якщо немає можливості самостійно привезти речі. Передають одяг малозабезпеченим сім’ям. 
  • Благодійний Фонд «Карітас» надає допомогу багатодітним сім’ям, сиротам, людям з обмеженими можливостями та похилого віку.  Передати речі для потребуючих людей можна декількома способами: 

Спосіб №1 – завітати в соціальний центр за адресою вул. Микитенка 7-Б (Воскресенка), із 9:00 до 18:00 щодня, крім суботи та неділі.

Спосіб №2 – залишити непотрібні вам речі в центрі видачі товарів LeBoutique​ за адресою вул. Г. Сковороди, 1 (Контрактова площа), з понеділка по суботу з 9:00 до 21:00, а у неділю з 10:00 до 18:00. 

Спосіб №3 – залишити непотрібні вам речі в контейнерах на заправках ОККО за адресами: вул. Дніпровська Набережна, 8 (між Березняками і Русанівкою) або ж  просп. Генерала Ватутіна, 2-А (торговий центр Sky Mall).

Спосіб №4 – надіслати Новою поштою: №84 відділення, Лабуренко Олександр: нуль6723382нуль8.

  • Благодійна рганізація «БФ Волонтери: Дорослі Дітям» сюди можна передати дитячий одяг в придатному для носінні стані та в гарному вигляді. 
  • Шоурум «Светр» збирають гарні непотрібні речі у людей, самі їх фотографують, виставляють на продаж в соціальних мережах, а на виручені кошти купують ліки онкохворим. 
  • Товариство Червоного Хреста України, у них функціонують банки одягу для соціально-незахищених громадян. У Києві можна обрати будь-яку адресу з переліку та здати одяг в придатному для носіння стані. 
  • БФ «Кошик добра» організовують збір одягу та передають в центри соціального захисту. Контейнери можна знайти за посиланням.
  • H&M – приймає різний одяг, навіть безповоротно зіпсований та ще надає 40 грн. на наступну покупку. Але краще не вестись на такий маркетинговий хід та не купувати зайвого, щоб потім знову не здавати.Зібраний одяг і домашній текстиль, за словами H&M, передають глобальному партнеру з сортування — компанії I:CO. Речі відправляються до Німеччини, де знаходиться штаб-квартира I:CO.

В Одесі одяг можна здати в «Речі, які допомагають». Це некомерційна організації, яка потім передає речі тим, хто цього потребує. Зараз у них близько 60 контейнерів для збору одягу по всій Одесі. За рік лише в цьому місті зібрали 120 тонн непотрібного одягу. 

У Львові непотрібний одяг можна здати в контейнери, що розташовані по місту від ГО «Емаус – Оселя». Їм також можна віддати чистий та не порваний одяг, який ще можна носити, або ж принести за адресою вул. І. Франка, 69, м. Львів – Винники. 

Залежно від того, у якому стані речі, вони можуть бути використані по-різному:

  1. Друге життя. Одяг, який ще можна носити, реалізується у всьому світі як товар секонд-хенд.
  2. Повторне використання. Текстильні вироби, які вже не підлягають використанню за призначенням, будуть використані для створення нових товарів. Наприклад, виробів спеціальних колекцій або ганчірок для прибирання.
  3. Повторна переробка. Текстильні вироби, які не підлягають повторному використанню, будуть перероблені на текстильні волокна, або використані в якості матеріалів для амортизації або ізоляції автомобілів.

via GIPHY


Чи є українські бренди, що збирають одяг, щоб використати для переробки або апсайклінгу?

В Україні поки немає брендів, які відкриті до того, щоб їм приносили одяг для повторного використання в нових колекціях. Втім, якщо ви хочете підтримати ідею апсайклінгу, можна придбати речі деяких українських дизайнерів, що використовують текстиль з секонд-хендів. 

Наприклад, Ксенія Шнайдер переробляє дуже багато деніму, але цей денім вони знаходять самостійно на секонді. Ксенія переробляє близько 5 тонн деніму щороку і почали вони з 2016 року. 

Бренд Golub Upcycled Denim Project дизайнерки Яни Голуб також займається апсайклінгом деніму. Яна знаходить вінтажний денім та дає йому друге життя у своїх колекціях джинсів. 

Бренд RCR Khomenko Ясі Хоменко також бере речі із секонду і далі дає їм життя за допомогою своїх авторських принтів та свого дизайнерського бачення. 

Tokonikomu – в основі філософії бренду лежить ідея апсайклінга, кастомізації деніму і екологічності. Речі створюються вручну із вторинної сировини, яку самі знаходять. 

Для того щоб зменшити обсяги текстильного сміття у світі ми маємо відповідально купувати речі і правильно за ними доглядати, а якщо річ більше не потрібна – продовжити їй «життя» в будь-який спосіб.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: