Тревел-лайфхак: як їздити автостопом забороненими місцями Європи
Тревел-лайфхак: як їздити автостопом забороненими місцями Європи
Автостоп за правилами і без
[ads-pc-2]
Настя Новобранець та Інна Табаченко об’їхали автостопом більше 15 країн, подорожували удвох, поодинці, втрьох і навіть з валізою на колесах. А на те, щоб піймати машину, в них йшло від 1 хвилини до 6 годин. Говоримо з мандрівницями про правила автостопу і досвід, який дає дорога.
Автостоп без правил
Інна: Уперше ми разом поїхали в подорож автостопом у 2015 році. Тоді ми хотіли з’їздити в країни Балтії через Білорусь. До Вільнюса дісталися автобусом, а потім вирішили, що раз грошей у нас мало, а шило в одному місці є – далі поїдемо автостопом. Перед цим ми начиталися статей на тревел сайтах, тому були трохи підготовлені.
І хоча ми порушили одразу кілька правил автостопу – стопили втрьох, а окрім рюкзаків, мали ще й валізу на колесах – нам вдалося піймати машину одразу. Спочатку ми збиралися їхати через Ригу, але водій прямував до Таллінна. Ні там, ні там ми не бронювали житло, тому подумали, чому б не поїхати в Таллінн.
Настя: Взагалі у нас не було ніяких планів на цю подорож, ми просто вирішили поїхати у Прибалтику. А найкумедніше в цій історії те, що перші люди, які підібрали нас, були колишніми в’язнями. Про це ми дізналися через 20 хвилин після того, як сіли до них у машину. А це був наш перший автостоп.
Інна: Як вони сказали, нічого серйозного, просто контрабанда. Але врешті вони виявилися дуже милими людьми, які відвезли нас прямо до хостела і чекали, поки нас заселять, щоб переконатися, що з нами все добре.
Настя: Існують правила про те, що потрібно стопити удвох, в яскравому одязі, у зручних для водіїв місцях. Це все правда, але не завжди працює. Ось ми, наприклад, стопили втрьох із валізою, і ніяких проблем не було. А бувало так, що ми стопили нібито за правилами, але машини не зупинялися 6 годин поспіль.
Інна: Дехто каже, що завжди треба мати з собою табличку з написом міста, у яке збираєшся. Іноді ми стояли з цієї табличкою, і на нас ніхто не звертав уваги, а як тільки ми її прибрали, машина зупинялася. Але не можна казати, що в цьому є якась закономірність, скоріше це просто випадковість.
Як стопити в заборонених місцях
Настя: Зрозуміло, що потрібно ловити машини в місцях, де водіям зручно зупинитися, а їхня швидкість не надто висока. Але бувають такі випадки, коли тебе висаджують в місці, де це все просто неможливо. Наприклад, одного разу водій висадив нас в Італії перед в’їздом на автобан, де стопити заборонено. Вважається, що в Італії автостоп заборонений, але мається на увазі, що він заборонений саме на платних дорогах. Взагалі у всіх країнах на автобанах стопити не можна, але саме в Італії перед в’їздом на нього встановлена заборонна табличка.
Врешті нам довелося перебігати дорогу з шести смуг і зайти в кишеню (місце, де можна зупинитися на дорозі), в якій ми могли б стопити далі, бо іншого вибору в нас просто не було.
Це місце проїжджало багато машин, але ніхто не мав права зупинитися. Проте досить швидко після нашої пробіжки нас таки підібрали.
Інна: Кілька разів зупиняла поліція в Італії та Швейцарії через те, що ми стопили в заборонених місцях. Але в таких випадках не треба панікувати, бо це нічим не загрожує. В Італії поліцейські зупинилися біля нас, попросили документи, вивезли нас на іншу дорогу і показали, в якому напрямку йти пішки до вокзалу. Ми дійшли до нього і попросилися проїхати безкоштовно до іншого міста.
До речі, ще один лайфхак: у Європі можна їздити на потягах безкоштовно, якщо в тебе немає грошей і вдасться вмовити контролера. Якось у Берні у Насті вкрали рюкзак. Там не було нічого цінного, бо гроші та документи ми зберігали у маленьких сумочках. Але ми пішли до поліції, написали заяву, і з нею контролери дозволяли нам їздити безкоштовно. Але буває так, що один контролер тебе пропускає, а інший може виписати штраф. Звісно, його не обов’язково оплачувати на місці. Але коли квиток коштує 40 євро, а це твоя прожиткова сума на два тижні, доводиться обирати, куди витрачати гроші.
Також у нас була історія з поліцією у Швейцарії біля автобану, де був встановлений знак, що забороняв автостоп. Ми довго намагалися застопити там машину, але врешті до нас під’їхала поліція. Вони почали з нами жартувати, сказали, що стопити тут заборонено, але карати вони нас не будуть, і запропонували відвести нас у місце, де можна стопити. А коли вони нас туди завезли, об’їхали коло, припаркувалися напроти і ще хвилин 15 стояли. Не знаю, вони дійсно за нас хвилювалися, чи просто їм нічого було робити. Але вони нас привезли до якоїсь сільської дороги, де майже ніхто не їздив. Тому ми дочекалися, поки вони поїдуть, і перейшли на попереднє місце.
Найкращі та найгірші країни для автостопу
Інна: Ідеальна країна для автостопу – Бельгія. На автобанах там багато кишень, де зручно зупинятися. Також легко стопити в Нідерландах та Польщі – люди там дуже добрі. А Швейцарія – це країна, де нас підбирали і дідусі, і бабусі, і водії з дітьми.
Найскладніше було стопити в Італії та Швеції. У Швеції взагалі так ніхто і не зупинився, а в Італії одного разу ми простояли 6 годин в очікуванні.
Настя: Це було в січні після Нового року. Ми втрьох були в Італії у Вітербо і вирішити з’їздити у Флоренцію автостопом, бо це було недалеко, десь за 2,5 години можна було дістатися. Усе починалося добре, нас підвезли спочатку 50 км, потім ще 20 км, а в якийсь момент ми опинилися на невеликій дорозі поблизу якогось закритого кафе. У цьому місці були красиві краєвиди, гори, поля, і першу годину нам все подобалося. Так ми простояли 3 години, вже починало темніти, і ми подумали, що треба повертатися, щоб хоча би в якийсь бік звідти виїхати.
Тут ніби було все за правилами автостопу: нормальний потік машин, зручне місце для зупинки, ми стопили вдвох або поодинці, але нічого не спрацювало.
Інна: В якийсь момент ми вирішили розділитися. Настя стала на один бік дороги, а я на інший, щоб зупинити машину хоча би в якомусь напрямку. І посеред цього «ніде» зупинилися дві автівки. Спочатку ми подумали, що вони хотіли підвезти нас, але виявилося, що вони просто з двох машин чомусь пересіли в одну.
Настя: Але нам вдалося вмовити їх, і вони підвезли нас в невелике містечко, в якому була залізнична станція, де ми могли сісти на потяг і поїхати хоча б кудись. Тоді нам було вже все одно, куди.
Наскільки ми зрозуміли, в Італії взагалі не дуже сприймають автостоп. Одного разу, коли ми стопили, повз нас проїхали молоді хлопці, а потім зробили коло і знову проїхали біля нас, щоб зняти на камеру. Для них це взагалі щось дивне.
Небезпека в дорозі
Інна: Коли ми починали стопити, нам було по 18-19 років, і тоді ми нічого не боялися. Якщо у нас не було місця для ночівлі в якомусь місті, могли просто вийти вночі на трасу і стопити.
Дуже небезпечних ситуацій під час автостопу в нас не було, але було кілька ситуацій на межі.
Якось ми їхали із Брюсселя в Брюгге і застопили машину з групою молодих чеченців, які розуміли російську. Ми підсіли до них і згодом помітили, що в одного хлопця щось блимає на лівій нозі. Виявилося, що він був умовно ув’язнений. До Брюгге залишалося 80 км, була 2 година дня, а вони сказали, що їм о 4 потрібно завести цього хлопця додому, інакше поліція поїде його шукати. Врешті вони довезли нас дуже швидко і виявилося, що ця компанія була дуже класна, ще й купили нам снеки і водичку.
Настя: Коли під час цієї самої подорожі ми їхали з Бельгії в Нідерланди, нас підібрав один чоловік. Все йшло добре, але в якийсь момент він почав курити гашиш і сказав: «Ви ж не проти?». Виявилося, що в цей момент ми перетнули кордон і заїхали в Нідерланди. І хоча ми хвилювалися через це, доїхали без пригод.
Інна: У мене колись була небезпечна ситуація, коли я стопила сама з аеропорта Шарлеруа до Брюсселя, в якому я навчаюся. Чоловік, який зупинився, погано знав англійську, а я тоді ще не вчила французьку і ми спілкувалися через перекладач. В якийсь момент він почав говорити мені, яка я красива, і чи не хочу я підзаробити. Я дуже злякалася, але добре, що ми були вже не на трасі, а на околиці міста. Я сказала йому, що він уже може висадити мене тут, а він відповів: «Ні, я ж обіцяв довезти тебе додому». Мені просто дуже пощастило, що в GPS я ввела адресу найближчої станції метро, а не дому. Бо під час поїздки він мені ще разів 5 пропонував цю «роботу».
Іншим разом ми стопили із Валенсії в Барселону з хлопцем, але від цього не було менш страшно. Ми їхали з чоловіком, зупинилися, щоб поїсти, а він узяв келих вина. Ну нічого, це ж лише один келих. Потім він бере другий келих, третій, четвертий і відкриває нову пляшку. Ми були в шоці. Коли ми знову сіли в машину і поїхали, я подивилася на спідометр, який показував 190 км/год. Я почала писати в телефоні прощальну замітку. А потім він зупинився на заправці, взяв ще 2 пляшки вина і запропонував нам пити з ним. Для того, щоб йому дісталося менше, я зливала своєму хлопцю його вино, поки він не бачив.
Лайфхаки для комфортного автостопу
- Знати проміжні пункти свого маршруту. Наприклад, коли їдеш з Вільнюса в Таллін, треба не полінуватися подивитися, які маленькі містечка і села знаходяться між ними. Якщо ти не знатимеш проміжних пунктів, можеш довго чекати водія, який їде саме туди, куди тобі потрібно.
- Завжди мати з собою їжу. Якось в Женеві ми застопили машину з водієм і двома дітьми. Ми потрапили у величезний затор, в якому простояли кілька годин. Діти почали кричати, бо були дуже голодні, а в нас була їжа. Тому ми віддали їм все і далі їхали спокійно. Але також і нам часто щастило на водіїв, які пригощали нас їжею.
- Максимально відпочити перед поїздкою.
- Не пити алкоголь перед автостопом. Це небезпечно, адже в дорозі треба завжди бути на сторожі і добре себе почувати
- Бути в яскравому одязі. Якщо ти в сутінках стоїш біля лісу в темному одязі, тебе точно ніхто не помітить. Також слід захопити теплий одяг і дивитися прогноз погоди в країні, в яку прямуєш.
- Мати охайний вигляд. Ніхто не захоче брати до себе в машину брудну людину, від якої смердить. Є правила, які кажуть, що краще стопити, поставивши перед собою рюкзак, щоб показати водію, що ти стомився, і в тебе важкий рюкзак. Але з іншого боку, якщо ти втомлений мандрівник, з тобою, мабуть, нема про що навіть поговорити, то навіщо тебе підбирати
- Звертати увагу на водія. Якщо він випив чи поводить себе якось підозріло, треба намагатися вийти. Завжди можна сказати, що тобі треба в туалет, наприклад.
- Розмовляти з водіями. Автостоп – це не таксі. Ми розуміємо, що людина підбирає нас не просто так, можливо, вона хоче поговорити або боїться заснути. Тому наше завдання – підтримувати діалог. Від цього залежить і комфорт, і безпека подорожі. До того ж, розмови з водіями часто бувають дуже цікавими, тому час пролітає швидше.
Фото: Настя Новобранець, Інна Табаченко
