Сам не гам і другому не дам: чому модні бренди спалюють непроданий одяг
Сам не гам і другому не дам: чому модні бренди спалюють непроданий одяг
Burberry, H&M, Michael Kors, HENRI BENDEL та Juicy Couture грішать цим
[ads-pc-2]
Відомі бренди часто знищують непродані речі, щоб запобігти репутаційним втратам, зберегти інтелектуальну власність та уникнути продажу товарів неофіційним шляхом. Редакція Inspired дізнається, чому відомі бренди спалюють речі замість того, щоб віддати на благодійність чи апсайклінг.
Наприкінці липня BBC повідомили про те, що британський модний бренд Burberry знищив сумки, одяг та парфумерію за останні 5 років на 90 мільйонів євро. Стратегія компанії полягає у тому, щоб не дозволити власній елітній продукції опинитися у розпродажі, і таким чином потрапити в руки покупців, що за прибутком стоять на кілька сходинок нижче за постійних клієнтів бренду. Появу одягу на таких покупцях розглядають як репутаційну втрату. Саме тому бренд практикує повну утилізацію продукції.
Посмотреть эту публикацию в Instagram
На свій захист в Burberry заявили, що працюють зі спеціальними сміттєспалюючими установками, які здатні використати енергію з процесу спалювання. Джон Піс, колишній керівник бренду, сказав, що їм нелегко приймати таке рішення. Компанія також заявила, що намагається мінімізувати кількість надлишкового запасу, який виробляє, і шукає способи зменшення та переоцінки витрат.
Ксюша Пустовіт, бренд-менеджерка монобрендів в Helen Marlen (Helen Marlen – українськи рітейлер, представник Burberry в Україні)
Я поважаю і захоплююся компаніями, які створили себе як бренд. У цей бренд вкладено багато – історія, ідеї, люди, команди, перемоги під час кризових часів, розчарування, натхнення і т. д. І ця колосальна праця дуже цінна. Ця цінність і досвід наповнюють кожну річ бренду, яка має свою ціну і продається в певному магазині зі своєю атмосферою, певним ритуалом з продажу. Тому бренди дуже піклуються про цінність кожної речі і не дозволяють продавати їх на сірих ринках за заниженою вартістю без поваги до бренду.
Не єдиний Burberry
У жовтні минулого року стало відомо, що шведський гігант H&M щорічно знищує 12 тонн непроданого одягу. Журналісти датського телебачення провели розслідування у програмі «Операція X». Виявилось, що H&M за останні кілька років спалив 60 тонн абсолютно нового одягу.
Компанія на свій захист заявила, що утилізований одяг не відповідав безпечним хімічним показникам. Однак, журналісти взяли 2 пари брюк, які готувалися до утилізації разом з двома аналогічними парами зі звичайного магазину і відвезли їх в незалежну лабораторію. Всі чотири пари були протестовані на наявність шкідливих хімічних речовин. Результат показав, що всі вироби повністю безпечні.
Посмотреть эту публикацию в Instagram
В грудні, 2017 року The Outline у своїй публікації під назвою «Компанії псують свій одяг замість того, щоб подарувати» згадують Michael Kors, HENRI BENDEL та Juicy Couture, як бренди, які теж обирають шлях утилізації замість того, щоб віддати одяг комусь безкоштовно. Колишня працівниця вищезгаданих брендів анонімно поділилась з журналістами The Outline про свій досвід роботи в компаніях. Жінка каже, що їй довелося знищувати товари на кожному з робочих місць.Так, наприклад, вона розбивала годинники, рвала шовкові сукні та розрізала спортивні костюми. У Juicy Couture їй часто давали доручення розрізати костюми, які компанія не могла продати.«Вони не хотіли, щоб люди просто мали змогу взяти його зі сміттєвого баку і носити», – сказала вона.
Наталія Моденова, співзасновниця Fashion Tech Summit та шоуруму More Dash
Зараз все гостріше постає питання надмірного споживання – все починалося з їжі, згодом перейшло до одягу, оселі – все по піраміді Маслоу. Fashion-індустрія – друга у світі за маштабами забруднення навколишнього середовища, адже вона забруднює найбільше води після сільського господарства.
Тим часом, мода все ще хвилює серця і дарує емоції, але i конкуренція у fashion-індустрії не спадає. Luxury та Premium бренди жорстоко конкурують, і brand image грає тут найсуттєвішу роль. Поєднання ексклюзивності і доступності – саме над цією формулою ламають голову всі, без винятку, люксові бренди. Якщо відкинути емоції та подивитися на цифри, вони не можуть дозволити собі віддати велику кількість товару за зниженою ціною – це вб’є майбутні продажі. З цієї ж причини бренди суворо контролюють політику знижок. З іншого боку, зберігання непроданих колекцій коштує недешево і рішення, прийняте Марко Гобетті (генеральний директор Burberry) , є цілком раціональним з точки зору бізнесу та з огляду на все ще велику кількість прихильників бренду.
Однозначно, це сталося не від хорошого життя – останні два роки на тижнях моди не вщухали розмови про те, що Burberry потрібно оновлення, більше креативу, що зростання продажів йде не такими темпами, як раніше. Цікаво, що напередодні великого спалювання, Крістофер Бейлі покинув свій пост президента та креативного директора бренду – цікаво, чи знав він про такий план? Як піар хід, думаю, це спрацювало в будь-якому разі, перш за все для лояльних постійних клієнтів. Я не думаю, що після цього справжні прихильники Burberry купуватимуть набагато менше. Навіть чудово, що Burberry взяли на себе цей удар та привернули увагу суспільства до проблеми надмірного та безглуздого споживання.
Посмотреть эту публикацию в Instagram
Lux бренди ще не найбiльше зло. Часом я не можу знайти вiдповідь на запитання – нащо люди запускають черговий бренд суконь, футболок, сумок.Часто це те саме, що відкрити ще один магазин «продукти». Економічні дослідження ясно показують, що глобально великі бренди ні за що не поділяться й маленькою часткою ринку, але будуть жорстко ділити її між собою. Не треба чекати від Lux брендів giveaway, треба пам’ятати, що попит народжує пропозицію і я сподіваюсь, що supply chain зміниться в бік меншої кількості вироблених речей, обдуманих покупок, передзамовлень, sharing economy – i ніхто не постраждає, луків в інстаграмі буде не менше. Це ринок, і споживач тут король, він може змінити всю систему. У мене є план з цього приводу, але про це потім.
Посмотреть эту публикацию в Instagram
Американське видання Upworthy у своєму матеріалі про скандал навколо Burberry вказалJ щонайменше 3 варіанти виходу з ситуації коли бренду не вдалося продати чимало продукції: по-перше, скоротити виробництво, аби не провокувати надлишок; по-друге, позбавити речі брендових етикеток і віддати в стокові магазини, по-третє, публічно, із гучною піар кампанією, віддати одяг та аксесуари на благодійність, заробивши собі репутаційні очки серед широкої аудиторії.
У коментарі для Forbes очільниця агенції брендових стратегій Concept Bureau Ясмін Біна зазначила, що підхід Burberry до утилізації рештків колекції може не витримати випробування часом, адже тенденції сучасного світу чимдалі тяжіють до eco-friendly стратегій: «Ексклюзивність та розкіш, як атрибути бренду, переживають складні часи. Ті бренди, які суворо регулюють доступ до своєї продукції, стають все менш актуальними. В 2018 році свобода, здоров’я, соціальна та екологічна відповідальність – нові атрибути успішного бренду. Іншим компаніям доведеться пройти випробування цим у довготривалій перспективі».
