Здобувати новий досвід та знання, вчити мови, відкривати країни та культури, робити світ кращим і змінювати себе та власний світогляд. Волонтерство сьогодні — це не лише світовий тренд, а й дієвий спосіб відкрити для себе нові можливості.
Inspired разом із Програмою Erasmus+ поспілкувались із трьома українськими волонтерами, які наважились поїхати на річні EVS-проекти у Європу і повернулись в Україну, аби впроваджувати новий досвід та надихати своїм прикладом інших.
Erasmus+ – найбільша Програма ЄС у сфері освіти, професійної підготовки, молоді та спорту. В рамках неї є можливості для участі українців у волонтерських проєктах від European Voluntary Service (EVS). Волонтерство EVS – це програма для молодих людей віком від 18 до 30 років, яка покриває всі витрати на проживання в іншій країні і розвиває soft skills. З 2019 волонтерські можливості трансформувалися у Європейський корпус солідарності (European Solidarity Corps) та стали окремою незалежною програмою від Європейської Комісії
Тимофій Федорець,
30 років
Дніпро
Завідувач бібліотеки
Волонтерство: EVS, Іспанія, 2015-2016
Працював з дітьми в інтерактивному Музеї науки, допомагав біженцям у Червоному Хресті, проводив екскурсії
Майже увесь досвід, який я здобув, намагаюсь впроваджувати в Україні
Я хотів знайти волонтерський проект, де б можна було працювати з людьми і щоб поруч було море. Я готувався заздалегідь і два роки вчив в Україні іспанську мову, а паралельно працював вчителем історії та журналістом.
Звичайно, були сумніви, їхати чи ні, бо тут — близькі, рідні, робота, зв’язки, а ти їдеш у повну невідомість і зовсім не знаєш, як буде. Але зваживши все, я зрозумів, що це моя мрія.
Я себе завантажив так, що просто зранку виходив і повертався вночі
Мій проект проходив в інтерактивному Музеї науки, і діяльність полягала в тому, щоб працювати з дітьми, пояснювати їм усі закони фізики, хімії в дії, показувати наукові експерименти іспанською та англійською мовами. Окрім цього, після того як я більш-менш вивчив усе, що є в музеї, я додатково почав шукати волонтерські організації, аби спробувати для себе ще щось нове, отримати нові знання. Я допомагав біженцям у Червоному Хресті, збирав їжу для бідного населення в супермаркетах, допомагав дітям після занять робити уроки, проводив екскурсії і загалом максимально себе завантажував.
Зазвичай волонтери, коли є вільний час, записуються на курси, аби здобувати якийсь новий досвід, бо постійно відпочивати — не дуже. Я себе завантажив так, що зранку виходив і повертався вночі, і вдячний за це, бо справді багато чого дізнався у різних сферах, познайомився з новими людьми і врешті вивчив мову на гідному рівні.
Для себе я відкрив Іспанію набагато глибше, ніж якби просто подорожував. Я максимально занурив себе у країну і часто тепер сумую за нею, але час від часу на кілька тижнів приїжджаю, аби всіх побачити.
Я багато спілкувався з іспанцями, їхній рівень життя — набагато вищий, ніж наш. Вони можуть дозволити собі присвячувати вільний час волонтерській діяльності. В Україні, коли люди й без того намагаються поєднати дві-три роботи, просто не залишається часу на ще щось. Економічна ситуація дуже впливає на рівень та прагнення до волонтерської діяльності в суспільстві, і нам ще варто до цього прийти.
Багато людей залишаються після волонтерства в країні, знаходять собі різні можливості, стипендії для навчання, когось організації запрошують працювати. В Україні теж можна знайти круту роботу, якщо розвиватись у своїй сфері.
Майже увесь досвід, який я здобув, намагаюсь впроваджувати в Україні. Як завідувач бібліотеки, працюю з дітьми, реалізовую різноманітні проекти й відвідую події за межами міста та країни, намагаюсь усе отримане застосовувати, бо інакше навіщо я все це роблю?! У мене такий принцип: я здобув – я реалізую. Ми зараз виграли невеличкий грант і впроваджуємо на базі бібліотеки безкоштовні курси англійської, німецької та іспанської.
Треба розуміти, для чого це вам потрібно. Якщо виконали ціль — ставте нову, тільки не спиняйтесь
Я б не сказав, що цей проект для всіх, лише для тих, хто має сильну мотивацію. Ви здобудете досвід проживання в іншій країні, побачите нову культуру, вивчите мову, але тільки якщо маєте бажання. Якщо його немає — нічого з цього не буде, треба розуміти, для чого це вам потрібно
Які навички важливі:
- бути відкритим для всього нового;
- вміти знаходити спільну мову з різними людьми.
Як себе мотивувати:
Анна Вах,
26 років
Львів
Інфографікиня
Волонтерство: EVS, Швеція
Впродовж 2017 року
Працювала у виставковому холі Alvesta Utställningshall над створенням експозицій і комунікувала з відвідувачами
Волонтер — це коли ти можеш бути будь-ким, але робити те, що тобі подобається
Після закінчення Академії Друкарства я не знала, що робити далі, хотілося спробувати щось нове. Одного разу я познайомилась з мотивованим EVS-волонтером, який своїми розповідями надихнув мене, і одразу після навчання я почала шукати проект. Мені здавалось, що цей рік дасть мені можливість подумати над тим, чому я хочу присвятити життя, допоможе змінити погляди і якось вплине на мене. Це було бажання змін.
Майже два роки я шукала цікавий проект, надіслала близько 200 заявок до різних організацій. Зовсім не хотіла у Швецію, бо думала, що там зимно і живуть соціофобні люди. Я моніторила проекти у Франції, Іспанії, почала вчити німецьку. Перебірливо й довго обирала, але найцікавіший проект знайшла у Швеції, у виставковому центрі «Alvesta Utställningshall».
Ми працювали над створенням експозицій та виставок, у кожного було по кілька ролей — від розвішування картин до створення текстів для них й роботи з відвідувачами. Ми розповідали їм про ідеї виставок і що взагалі відбувається в центрі, а також влаштовували майстер-класи для гостей. У мене був, мабуть, найкращий бос на світі, який вмів перетворити на щось круте будь-яку ідею, і саме його приклад дуже вплинув на мене
Я потрапила в місце, яке мене дуже мотивувало
Після проекту я стала більш впевненою у своїх силах. Зрозуміла, що у світі є стільки всього, що можна робити і пробувати. Мені було корисно зустрітись і працювати з людьми, світогляд яких відрізняється від мого, і зрозуміти, що те, що для мене цілком нормально, є абсолютно ненормальним для когось іншого.
Швеція виховала в мені правильне ставлення до роботи: коли розумієш, що це не головне. Шведи ідеально витримують баланс між особистим життям і кар’єрою.
Волонтер – це коли ти можеш бути будь-ким, але робити те, що тобі подобається
Неважливо, що ти вмієш робити, важливо — що ти хочеш робити. Волонтер — це коли ти можеш бути будь-ким, але робити те, що тобі подобається, незалежно від основної роботи. І це важливі речі, незалежно від того, приносять вони істотні зміни чи ні.
Це варто спробувати всім, кожен відкриє для себе щось своє. Але недостатньо просто захотіти поїхати на волонтерство. Треба докласти зусиль, бо саме вони визначають, готовий ти до цього чи ні. І навіть якщо твій досвід буде негативним, він у будь-якому разі буде важливим. Я можу жалітись на Швецію, але 90% усього проекту — це виключно позитив.
Зараз модно казати, що треба виходити із зони комфорту, але ти не мусиш постійно бути поза нею
Для мене це був більше раціональний досвід і я насправді скучила за домом. Швеція — чудова, але я сумувала за речами, над якими навіть не замислювався раніше.
Можливо, дім — це та сама зона комфорту. Зараз модно казати, що з неї треба виходити, але ти не мусиш постійно бути поза нею, це теж нормально — бути в комфортній зоні. І ця волонтерська поїздка була для мене певним розширенням цієї зони, усвідомленням, що усе це — один великий світ.
Знайди те, що тобі подобається, і є максимальна ймовірність, що все буде класно.
Якщо ти відчуваєш себе не на місці, щось іде не так, у тебе виникають проблеми, з якими ти не можеш впоратись — ти можеш у будь-який момент просто повернутись додому. Якщо обирати проект по країні — з цього нічого не вийде, знайди справу, яка тобі подобається, і є максимальна можливість, що все буде класно.
Які навички важливі:
- здатність розуміти людей;
- відкритість до нового;
- бажання постійно розвиватись;
- вміння накачати колеса на велосипеді.
Як себе мотивувати:
Є чудова фраза Рузвельта: «Єдине, чого варто боятися, — це страх».
Саша Мрін,
30 років
Автор youtube-каналу про подорожі та саморозвиток
Волонтерство: EVS, Франція 2014-2015 роки
Займався вирощуванням овочів та фруктів у саду, працював з дітьми у школі, допомагав в організації подій та був кемп-лідером волонтерського табору.
Я звільнився з роботи і через два дні поїхав волонтерити
Усе почалося в 2012-му, коли я поїхав у свій перший волонтерський табір у Німеччину на місяць. Тоді я був просто шокований безліччю цікавих людей з різних країн: інші мови, звички, побут.
Через два місяці я поїхав на тижневий тренінговий курс у Грузію, де мене ще сильніше накрило. Коли я закінчував університет, вже точно знав, що хочу ще поїхати на подібні програми від Еrasmus+, відчував, що прагну потрапити на довгостроковий проект. Незважаючи на те, що після навчання я знайшов роботу, яку завжди хотів, перший час усі відпустки я проводив на тренінгах та коротких поїздках від Еrasmus+ і, відвідавши ще чимало країн, остаточно зрозумів, що час готуватись до EVS-проекту.
Для мене було важливо отримати досвід життя в мультикультурному середовищі
Критерій вибору програми в мене був лише один — жити в мультикультурному середовищі з волонтерами з інших країн. Шукав проект довго й прискіпливо, бо досить важко знайти його в потрібній країні. Врешті я натрапив на Францію. Ніколи не думав про цю країну, але я звільнився з роботи і зразу поїхав.
Програма подобалась мені наявністю різноманітної зайнятості. Ми жили в невеличкому французькому селищі біля Марселя, у нас був свій будинок та сад, де ми вирощували овочі, фрукти та побудували курник. Друга наша діяльність полягала в роботі з дітьми у школі. У молодших класів після навчання є free time, і ми з ними його проводили. Третя діяльність — допомога в організації музичного гіпі-фестивалю, який проходив у горах. Під кінець у мене була відповідальність серйозніша, бо я став кемп-лідером усього волонтерського табору.
За рік у тебе змінюється ставлення до всього, твій світогляд перепрошивається повністю
EVS-волонтерство — це взагалі революційне явище, яке почасти змінило моє життя. По-перше, мова. Я вивчив англійську, знаю французьку. По-друге, комунікація. За рік я зустрівся із сотнями людей, спілкувався з тисячами волонтерів з різних країн – це можливість підтягнути усі свої навички, особливо комунікацію. Ти прокачуєшся на повну, багато мандруєш, уся Європа для тебе відкрита.
Коли живеш цілий рік в іншій країні, то розумієш, що все зовсім не так, як уявлялось. Бачиш, що і в багатих країнах є бідні люди і проблеми, спілкуєшся з французами і розумієш, що життя всюди однакове. За рік змінюється ставлення до всього, твій світогляд перепрошивається повністю.
За межами страху — те, чого дійсно хочеш
Я не можу сказати, що річне волонтерство підходить усім, через силу не потрібно їхати. Собі я довів, що за межами зони комфорту і страху — те, чого дійсно хочеш. Але цей крок дуже складно зробити, адже ти дійсно їдеш в нікуди.
Мотивації шукати не потрібно, вона або є, або її немає. Я б з радістю так жив усе життя.
Мені хотілося просто отримати відчуття життя. Коли я жив там, то розумів, що за один день у мене відбувалось стільки всього, скільки тут не відбувалось за півроку. Це просто як окреме життя, де все відчуваєш на повну, а не існуєш в буденності. І річ не в країні, у яку їдеш, а в людях, діяльності й постійній зміні.
Які навички важливі:
- мімікрія, вміти адаптуватися до всього, бути гнучким;
- вміти кидати те, що вже почав, зрозумівши, що не твоє, які б ілюзії чи надії не спокушали.
Як себе мотивувати:
Мені імпонує принцип Стіва Джобса «Stay hungry, stay foolish», я вважаю, що завжди треба підтримувати себе у стані певного голоду і не боятись цей голод втамувати. Ми завжди рухаємось до певного комфорту, внутрішнього чи зовнішнього, але досягши його, розуміємо, що треба ще щось.
ЄС підтримує освіту і науку в Україні через найбільшу Програму в сфері освіти, професійної підготовки, молоді та спорту на 2014-2020 роки з бюджетом 14,7 мільярда євро — Erasmus+.
Програма надає можливості для якісної освіти та подальшої самореалізації українців, а також для розвитку потенціалу організацій та підтримки реформ.
Програма Європейський Корпус Солідарності (European Solidarity Corps) – це:
волонтерська допомога в іншій країні;
тривалість: 2 тижні – 12 місяців;
вік учасників: 18-30 років;
організації мають отримати акредитацію, щоб приймати або відправляти волонтерів.
МАТЕРІАЛ ПІДГОТОВЛЕНО ЗА ПІДТРИМКИ
Фото: Саша Мрін, Анна Вах, Alvesta Utställningshall, Тимофій Федорець