[ads-pc-2]

 

Всупереч отриманій освіті, двоє програмістів, геодезист та філолог – Богдан Лисик, Віталій Небельський, Іван Іщенко та Тарас Мучичка, роблять те, що люблять та те, від чого отримують невимовне задоволення. За неповні 2 роки хлопці співпрацювали із: OKKO, 3M Unitek, Fishka, Yarych, Staff, SoftServe, Heyday, Epam і це далеко не все. Творчий шлях команди тільки починається. Про те, як почалась історія продакшну, про труднощі, які виникають та про те, як створити команду мрії, далі.

Як  все починалося?

Віталік: Знімав та монтував відео ще зі школи. До появи власної камери я робив мувіки з Counter Strike, а коли з’явилася камера почав знімати, як ми з друзями танцювали D’n’B Step. У вільний час займався анімацією. Тоді я навіть не задумувався про те, що колись матиму власний продакшн. Взагалі, ми з Богданом були одногрупниками. Я знімав і монтував, а Богдан фотографував. Якось він випадково побачив відео, яке я замутив і сказав: «О, давай разом щось зробимо». Він зняв брейк-дансерів, що танцювали біля Оперного театру, а я змонтував це відео – воно стало нашою першою спільною роботою і дало поштовх працювати далі.

Богдан: Пізніше я познайомився з лідером руху Ультрасів. Він запропонував нам з Віталіком зняти матч Карпати – Чорноморець. Ніхто до цього не робив відео з фанатських секторів. Ми зняли частину про підготовку і, власне, матч та фаєр-шоу фанатів. За ніч змонтували. А вже за наступну добу відео назбирало 10 000 переглядів і розлетілось по всьому світу: нам писали з Англії, Італії, Штатів. Тоді ми зрозуміли, що відео – це не просто хобі, а те, чим ми хочемо займатись.

Тарас: Я взагалі хотів стати музикантом, тому вчився у музичному училищі та мав свою групу. А коли поступив на чеську філологію, то почав фотографувати.

Іван: Ще у школі я купив собі камеру, почав тоді знімати і фотографувати. Камера навіть була не дзеркальною, але знімала відео. Пізніше заробив на першу дзеркалку. Крім того ще займався дизайном, малював логотипи.

У 2010 році хлопці, які ще навіть не називали себе продакшином, зняли кліп на пісню гурту Тартак “Майже на”.

Богдан: Із Сашком Положинським познайомились через спільного знайомого, режисера Олександра Денисенка. Він запропонував зняти кліп на пісню Тартака “Майже на”. Пам’ятаю, ми сиділи у Плейбарі та показували Положинському наші відео, які тоді були дуже бідними. Не знаю чому, але йому сподобалось, і він сказав: «Давайте спробуємо щось зробити».

Зйомки відбувались у Карпатах. Ми їхали в гори, шукали локації, в наметі ночували, на зірки дивились. Навіть вставили кадри з Криму, де відпочивали з друзями. Це відео стало першою серйозною роботою.

Коли кліп був готовий ми подумали, що було б кльово знімати від одного імені, а не писати кілька окремих імен. Тоді з’явилась ідея створити відео-продакшн. Тож коли кліп вийшов на екрани, а Положинський говорив про нього, він був першим, хто сказав, що зняли кліп класні хлопці зі Львова – продакшн And action.

Про виникнення та розвиток And action

Тарас: В нас з Іваном з самого початку була ідея щось зробити своє. Ми з ним двоє фотографували, а паралельно Віталік з Богданом знімали відео. Потім ми познайомились.

Віталік: Нас було четверо, були камери, були ідеї, була команда. Продакшн з’явився через 7-8 місяців після того, як ми почали вперше про нього говорити. Ще ми з Іваном робимо анімаційні відео. Іван може замутити нереальні ілюстрації. Анімація розв’язує тобі руки ще більше ніж зйомки – ти там можеш зробити все, що хочеш.

Богдан: Досвід як ніщо інше допомагає розвиватись. Я асистував на кількох великих зйомках, дивився як відбувається весь процес. Після цього прийшов до хлопців і сказав, що ми вже не будемо знімати так як знімали до цього – треба розкадровку, багато людей, треба організувати нормальний робочий процес – тоді буде якісний продукт. Так ми почали знімати на іншому рівні.

Про ринок, конкуренцію та труднощі, які виникають у продакшина

Богдан: Ринок реклами у Львові дуже маленький. Після нашого приходу все трошки змінилось – ми дали поштовх, щоб молоді команди ставали на ноги. З одного боку це погано, бо хтось може вкрасти наших клієнтів, але з іншого боку – це здорова конкуренція, це стимул, щоб рухатись вперед.

Тарас: На перших зйомках ми взагалі не шарили нічого, було важко знайти замовників, бюджет малювали навгад, а потім ледве в нуль виходили. З цим були пов’язані найбільші труднощі.

Іван: Але для себе я вирішив, що And action є для мене всім, що постійно треба щось робити і триматись разом.

Які б не були труднощі, але And action – це всі ми, і це все, що в нас є. Було б дурістю після перших невдач кидати все. Після невдач ти просто стаєш сильнішим.

Про те як реалізувати власний проект

Віталік: В нас було все для того, щоб створити продакшн. Було величезне бажання і була команда. У продакшн взагалі не вкладали грошей – вклали себе і дуже багато часу. Ми не орендували офіс з першого дня, працювали по домам. Техніку з Богданом купили в Америці – ми 3 місяці гарували, щоб придбати камери і світло. Треба багато працювати, що ми успішно робимо.

Тарас: Багато моїх знайомих кажуть, що хочуть чимось займатись, але нічого не роблять для цього. А ми почали робити. Не роздумували над цим довго, не сумнівались. Ми не шукали якогось натхнення чи мотивації. Чогось всім шукати мотивації вистачає мотивації, але щось взяти і зробити не вистачає.

Про те, як створити dream team

Тарас: По-перше, ми друзі. Я звик все життя працювати з друзями – це добре, тому що будь-які проблеми не виходять за межі команди, за межі офісу. Тобто друзям ти можеш довіряти. Коли ми з Іваном почали фотографувати, ми показували один одному фотки й часто боялись сказати, що щось погано. Потім ми домовились казати правду. Ми зійшлись на тому, що в принципі друзям легше сказати правду – бо хочеться, щоб вони ставали кращими.

Іван: Я хочу, щоб у нашу команду приходила все більша і більша кількість людей, таких ж позитивно налаштованих як ми. Наша команда вже збільшується – не так давно з нами почали працювати Христя і Юра. Христя комунікує з нашими клієнтами та займається маркетингом, а Юра креативщик – придумує цікаві ідеї для наших відео.

Богдан: Я впевнений, що ми ідеальна команда. Чи є гроші – всі працюють, чи нема грошей – всі працюють. Тобто ніколи не було такого щоб хтось не робив завдання. Всі знають, що треба, бо це одна ціль, одна мета. Є труднощі, але всім це подобається. Ми створюємо візуал, передаємо історію людям.

Ми всі об’єднані однією ідеєю – показати людям, що кожен має в себе в голові. І всі кайфують, коли виходить якісна робота.

Про майбутнє

Богдан: Хочу, щоб продакшн став великим, були різні відділи та робилась якісна робота. В майбутньому хочемо брати участь у фестивалях реклами – це крута іміджева штука. Але щоб виграти фестиваль потрібно мати дійсно якісні відео, афігенні сюжети і ще краще передавати ідеї, які в нас в голові.

Віталік: Час іде, команда розширюється, ми шукаємо нові можливості. Це не принципово – в Україні чи не Україні. Але було б круто знімати рекламу на світовому рівні – всі в цьому заохочені і всі працюємо над цим. Якби ми не старались, то залишилися б чуваками, які знімають на фан-секторі любительськими камерами.

Тарас: Хочемо, щоб дивилися наші відео і казали «Вау, це кльово». І, щоб це було дуже творчо, щоб це не була просто реклама на 2 місяці, поки діє якась акція. Ми хотіли б зробити хіт, щось, що буде жити довше.

Іван: Наше майбутнє? Міжгалактичний продакшн And action. В ідеалі це новий ринок, з якісним і креативним продуктом. Знімати таку рекламу, яку впізнавали б, мати свій стиль, бути великою компанією, про яку знають. А ще, я хочу знімати лише український продукт. Часто говорять хлопці, що треба знімати на закордон, але в Україні є замовники і твориться ринок. Цілком реально лишатись тут і знімати саме тут, про наше.

Що надихає працювати і розвивати продакшн?

Віталік: Надихають інші оператори, режисери, реклами. Через це маємо проблему: коли ходимо в кіно, то дивимось не як глядачі, а як люди, які професійно знімають. Інколи просто хочеться кричати: «Ох, чувак з камерою, що ж ти робиш?».

Тарас: Нас надихає те, що ми один одного підтримуємо. Нас надихає те, що ми разом це все починали. Коли ти приходиш на все готове, то не так ціниш це, і не так тебе цінять, а коли ми знаємо, що ми разом все з нуля почали, то це тримає міцніше. Ми премось від Radioactive, їхні роботи дуже надихають, бо хочемо знімати креативну рекламу. Ми всі творчі, і хочемо займатись цим все життя. Знімати й отримувати від цього кайф.

Іван: Надихають дедлайни.

Що для вас успіх?

Віталік: Останні півтори року ми дуже активно знімаємо. Якщо порівняти теперішні і тодішні бюджети, то це просто нереальний розрив. І це вже один із критеріїв того, чи є успішний продакшн чи ні. Кажуть, що якщо стартап 3 роки проживе, то все буде ок. Нам залишилось півтори. Я точно впевнений, що And action – успішний продакшн. Якщо до нас будуть звертатись клієнти, якщо замовники будуть задоволені результатом, якщо це подобатиметься людям, приноситиме нам задоволення і гроші, якщо це даватиме нам можливість розвиватись, не стояти на місці, збільшувати обсяг і покращувати якість – ось це буде успіх.

Тарас: Кожен повинен займатись своєю справою, тоді все буде якісно. Це і є успіх.

Богдан: And action – це стиль життя. Це вже успіх – знайти таку нішу, ремесло, яке ти не вважаєш обтяжливим. Якщо ти робиш щось, що тобі подобається, і ти ще й на цьому заробляєш – то це і є успіх. Я вважаю, що наша команда успішна.

Текст: Тереза Кавінська