Меню & пошук

Чому я приїхав в Україну: п’ять історій від іноземців

Чому я приїхав в Україну: п’ять історій від іноземців

Ціни, екзотика, кухня - чому іноземці приїжджають в Україну


Україна для багатьох іноземних туристів − terra inсognita. За нею не закріплені гучні стереотипи, про її діячів майже не знімають міжнародного кіно, а переважна більшість дізналися про неї лише нещодавно через протести на Майдані. Тим не менше, до Києва, Одеси, Львова та інших міст щодня прибувають іноземці. Inspired зустрівся з п’ятьма мандрівниками з чотирьох континентів і з’ясував, чому вони обрали для своїх мандрів Україну і які висновки зробили для себе.


Метт Кутасу

США, штат Колорадо

Про ідею приїхати до України

Я американець, але зараз живу в Берліні. До цього я багато подорожував східноєвропейськими країнами: був у Польщі, Румунії, але ніколи не приїздив до України. Цього літа я шукав квитки на літак до Львова і вони виявились шалено дешевими. Тож я подумав чому б ні? Взяв два тижні відпустки і приїхав сюди за враженнями.

До свого приїзду, я нічого не знав про цю країну. Зараз я вже побував у Львові, Коломиї та Кам’янці-Подільському та Києві. Бачив вашу величезну фортецю й слухав історії.

Якби я розповідав своїй мамі про Україну, я б сказав:

«Мамо, це чудове європейське місце, де досить чисто та гарно. Для прикладу, в Бухаресті дуже багато брудних вулиць, а в Києві мені приємно знаходитись. Так, дороги тут не в кращому стані. Але тут настільки дешево, що я можу не перейматись, що я буду їсти, де спати і як вдягатись під час подорожі».

Львів, Україна

Про мандри Укрзалізницею

Декілька разів я подорожував українською залізницею і все було чудово. Потяг прибув вчасно, що для мене найважливіше. Я їхав у переповненому плацкарті з шістьма попутниками з Кам’янця-Подільського до Києва, але для мене це не було трешом. Був в одному купе з українською родиною, яка не говорила англійською, але була дуже привітною. Вони дуже хотіли випити зі мною горілки та чаю, але я ввічливо відмовився.

Про українські тенденції серед молоді

Я познайомився з багатьма українцями і, що мене здивувало, п’ятеро з десяти взагалі не вживають алкоголю. Для мене це дивно, бо в Берліні я не знаю жодної людини, яка не п’є. Нікого. Усі випивають пристойну кількість пива за вечір.

В Америці люди часто можуть вдавати, що зацікавлені в тобі, але під кінець розмови ти розумієш, що в них абсолютно немає глибини. Українці ж тебе завжди слухатимуть щиро.

Про те, що шокує в Україні

Були дві речі, які шокували мене. По-перше, як я вже казав, − ціни. Вони шалено низькі. Тут ти можеш купити все. І просто чудова українська кухня. Я навіть захотів знайти подібні ресторани в Берліні.

По-друге  − це жінки. Мене здивувало, що українські жінки так сильно доглядають за собою. Я бачив багатьох дівчат, які приділяють багато уваги фізичній красі, макіяжу та зачісці. А ще я звернув увагу, що у більшості неймовірно красиві брови. Можливо така східноєвропейська культура. В Америці все залежить від міста. В Лос-Анджелесі люди дуже доглянуті, намагаються одягатися модно, носити макіяж, займатись спортом, аби бути суперсексі. В Берліні жінки виглядають більш природньо.

Про різницю американського та українського менталітетів

Судячи з мого невеликого досвіду в Україні, я скажу, що українці завжди готові допомогти. Вони дуже приємні і їм цікаво почути мою історію: звідки я, що я тут роблю і тому подібне. Звісно, можливо це тому, що я турист. В США, якщо ви приїдете з України вас також радісно зустрінуть. А якщо я скажу, що я з Колорадо, на мене не звертатимуть уваги. В Америці люди часто можуть вдавати, що зацікавлені в тобі, але під кінець розмови ти розумієш, що в них абсолютно немає глибини. Для них це ніби послуга. Українці ж тебе завжди слухатимуть щиро.

Про досвід Каучсерфінґу

В Україні я декілька разів зупинявся у місцевих. Одного разу залишився на ніч у дуже бідної матері-одиначки в Коломиї. Вона сказала, що заробляє 3000 гривень на місяць та сама виховує двох дітей, і їй дуже важко. При цьому вона була дуже позитивною та сонячною. Для мене це було дивовижним. Це досить складно залишатись щасливим, коли ти в складній ситуації і змушений слідкувати за кожною копійкою. При цьому вона ще й приймала каучсерферів та ділилась підказками щодо місць та маршрутів у місті.

Про українських програмістів

Українці дуже працьовиті та професійні, але ваша проблема − в закритості. Ви повинні відкриватись для європейського бізнесу та залучати інвесторів. Я знаю, що в Україні є чудові технічні спеціалісти, тому що багато IT-компаній намагаються наймати саме українців. Мабуть, це заслуга ваших університетів. У вас є ресурс, на Заході його потребують − якщо ви об’єднаєтесь, то зможете стати сильною країною. Принаймні мені здається, що Україна вже рухається у західному напрямку, подалі від Росії.


Вегар Фьезесен

Норвегія, Осло

Я разом з подругою приїхав в Україну з Осло і відпочиваю тут вже 2 тижні. Ми вивчаємо російську мову і приїхали сюди, щоб попрактикуватись. До цього були в Росії, але нам захотілось побачити щось нове, тому обрали Україну.

Про вареники, Майдан і гордість

Коли я приїжджаю в нову країну, то завжди звертаю увагу на місцеву кухню. Тут я закохався у вареники. Вважаю, що всі варіації тіста з м’ясом − це найкраща їжа у світі. Також мені сподобався на смак холодець, хоч і виглядав він трохи дивно.

З того, що здивувало, це кількість людей на вулицях. Я гуляв на Майдані та Хрещатику цілий день і ніколи не бачив такого натовпу в центрі міста посеред робочого дня.

Про українців я зрозумів те, що ви дуже горді за свою країну. Після того, що сталось декілька років тому, я побачив, що ви дуже турбуєтесь про свою мову та культуру. Намагаєтесь її відроджувати та просувати.


Крістіан Сепульведа

Чилі, Сантьяго-де-Чилі

 

Про відмови друзів

Насправді я не обирав Україну цілеспрямовано. Зараз я перебуваю в Євротурі і ваша країна стала одним з пунктів моєї подорожі, хоч і приємним.

Звісно, були люди, які переконували мене не їхати і говорили, що це може бути небезпечно. Один хлопець з Америки мене запитував: «Чому ти їдеш в Україну? Ти ж в Європі, їдь до Німеччини або Франції». Але мені хотілось чогось унікального і я наважився. Війна на Сході мене не зупинила, бо я приїхав до Києва, а в деяких регіонах Чилі може бути набагато небезпечніше, аніж тут.


«Ви мусите сюди приїхати»

Якщо ви відкриєте карту, то побачите, що Чилі знаходиться десь внизу Південної Америки, а Україна приблизно посеред Європи. Між нами 50 000 кілометрів різниці та 12 годин польоту, і це вражає!

Я весь час на зв’язку зі своєю родиною в Сантьяго і постійно їм повторюю: «Тут геть все інакше! Ви мусите сюди приїхати!» У вас інша архітектура, транспорт та життя міста. Навіть ваше сонце не таке яскраве та пекуче. Міста в Чилі починають відлік лише з 18 століття, хоч і мають давню історію, тоді як Київ має набагато старіші пам’ятки.

Києво-Печерська лавра, Київ, Україна

Про Бентлі та Ланоси

Мене здивувало, що в Україні такий величезний дисбаланс між бідними та багатими. У вас ніби взагалі не існує середнього класу. В Південній Америці все більш помірно і немає такої шаленої різниці. А тут ти береш таксі і поруч з тобою може їхати і дуже дешевий автомобіль, і Бентлі. В Чилі ти навряд чи зможеш на око визначити хто бідний, а хто багатий. А тут це очевидно.


Українці справді дуже сфокусовані на покращенні якості свого життя. Думаю, у вас все вийде, бо вміння зосереджуватись на власних цілях дуже потрібне, аби рухатись уперед.

Про особливість українського менталітету

Наскільки я знаю, українці − великі хардворкери. Всі українці, яких я зустрічав, дуже працьовиті, вони постійно намагаються покращити свої навички та багато вчитися. В США я познайомився з хлопцем з України, який тільки почав своє самостійне життя в Америці. Тоді він жив у притулку для емігрантів та спав на підлозі. Пройшло 2 роки і зараз він має роботу, машину, класне життя і зустрічається з американкою.

Українці справді дуже сфокусовані на покращенні якості свого життя. Думаю, у вас все вийде, бо вміння зосереджуватись на власних цілях дуже потрібне, аби рухатись уперед.

Південний міст, Київ, Україна

Недер Мамут Лофті

Єгипет, Каїр

Про непопулярну країну

Я почав подорожувати 4 роки тому. Просто відкрив карту і вирішив зробити своєрідне коло навколо Єгипту. Спершу я побував в Саудівській Аравії, тоді в Малайзії та Південній Кореї. Тепер настала черга Європи.

Обираючи країну для відпустки, я провів власне онлайн-опитування. В пості я написав, що хочу поїхати до країни, яка не є дуже популярною в Єгипті. Мені хотілось екзотики, тому я обрав Україну. Деякі люди мене відмовляли, говорили, що це бідна країна, яка не входить до Євросоюзу, питали, для чого я туди їду. Але я взагалі не мав сумнівів щодо свого вибору. А ще у вас красиві жінки, але звісно це лише одна з причин, але не єдина.


Про славу наших університетів

Коли я подавався на отримання української візи, то з’ясував у посольстві, що близько 150 єгиптян щодня подається на навчання до України: в Київ, Одесу, Дніпро. Я навіть маю друзів, які навчаються в українських вишах і розповідають, що дуже задоволені рівнем освіти.

Чому? Тому, що в Єгипті ти можеш навчатись у профільному університеті за 2500-3000 доларів. Тут це можливо за ті самі гроші, при тому, що якість навчання буде вищою. Мені здається, що випускники українських вишів виходять набагато більш кваліфікованими.

Національний університет харчових технологій, Київ, Україна

Про клімат та проблеми з англійською

Мені дуже подобається тутешня погода. В Єгипті завжди спекотно. В листопаді-грудні температура у нас в порівнянні з вашою не холодна − +10. В жовтні тут я почуваюся надзвичайно комфортно, ходжу в одній шкірянці.

Ви маєте власну культуру, музеї та чудові пам’ятки. Коли я заходжу до центру і бачу ваші будинки, я почуваюся наче у фільмі.

Коли я приїхав в Україну, то здивувався, що тут так мало людей спілкується англійською. Можливо в Києві, Львові чи Одесі ти знайдеш людей з хорошим рівнем мови, але в інших містах їх може не виявитись взагалі. Я знаю, що Україна намагається вступити до Європейського союзу і очікував, що зможу поспілкуватись з більшою кількістю людей. Можливо, англійська не така важлива для старшого покоління, але молоде покоління має знати мову, якщо ви хочете бути причетними до європейської культури.


Про відмінності єгипетського й українського менталітетів

В моїй країні 80-90% людей дотримуються суворих сімейних традицій. Для мене було дуже складно почати подорожувати самому. Усі мене відмовляли, переконували, що це небезпечно і геть не про це повинен думати чоловік в моєму віці. А в Україні, на відміну від Єгипту, після 18-ти ти можеш робити що-завгодно.

А ще люди в Єгипті не завжди мають розуміння особистого простору. Вони можуть стояти до тебе надзвичайно близько і не відчувати, що щось не так. Там усі залучені у твоє життя, твоя родина, сусіди − всі. В Єгипті ти взагалі не маєш приватності.

Крім того, дуже тисне релігія. 90% населення − мусульмани і жінки змушені носити хіджаб. Мені це не подобається. Моя сестра, наприклад, не носить хіджаб, бо така її позиція і її право. Мені подобається, що в Україні набагато більше свободи та вибору. Я вільний у своїх діях та вираженні себе.

Яремче, Україна

Про враження від України та схожість зі старою Шотландією

Оскільки Єгипет дуже далекий від Америки та Європи, кожна країна не Близького Сходу стає для мене особливою. Окрім вигідного розташування, ваша головна перевага − історія. Ви маєте власну культуру, музеї та чудові пам’ятки. Коли я заходжу до центру і бачу ваші будинки, я почуваюся наче у фільмі. Архітектура нагадує стару Шотландію або Румунію.


Річард Янг Чоі

Південна Корея, Сеул

Як я обрав Україну? О, це дуже весела історія. Щойно я отримав відпустку, то просто взяв валізу та поїхав до аеропорту. Там я подивився на ціни на квитки і побачив, що найдешевшими вони виявились до України. Так я опинився в Києві.

Про парочки на лавках

Я відвідав багато європейських країн і мене нічого особливо не шокувало в Україні. Хіба що, у вас люди дуже публічно проявляють свої почуття: можуть триматись за руки, гладити один одного, обійматись та цілуватись. В Європі це теж є, але не в такій кількості. У Південній Кореї  ви такого майже не побачите. Я думаю, що українці набагато відкритіші за корейців. Вони люблять спілкуватись, азіатські культури зазвичай мають інший стиль спілкування.

Київ, Україна

Про програму корейського мера Києва

Київ − красиве місто, але я б не міг би тут жити через трафік. Він у вас шалений, хоча тут живе набагато менше людей, аніж в Сеулі. В центрі міста там проживає щонайменше 12 мільйонів людей, а разом з окраїнами − всі 20. У Києві ж надто активний трафік для такого маленького міста.

Якби я став мером Києва, то наказав би змити графіті, щоб люди в місті почувались безпечніше. Зараз тут багато безхатьків та сміття. Хоча люди дуже відкриті та доброзичливі. Я взагалі не бачив людей, які б поводились агресивно, навіть у нетверезому стані.

Крім того, я б точно наказав вкладати більше грошей в популяризацію місцевої кухні. Думаю, ви мусите рекламувати її світові. А ще я великий фанат вин, але ніколи не чув про українське вино. Я знаю, що у вас є місцеві виробництва, але про них ніхто не знає в Європі, Азії чи Америці. Вам просто потрібно більше розголосу і все вийде.

Фото:  Unsplash

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: