Меню & пошук

Підсумки 2014 року словами читачів Inspired

Підсумки 2014 року словами читачів Inspired

[ads-pc-2]

2014-res

Замість того, щоб розказувати які ми гарні і прекрасні, та розповідати вам про все, що відбулося в 2014-му році, ми вирішили спитати це все у вас самих. Ми вибрали найактивніших читачів Inspired – тих, які не лише лайкали, а й активно коментували та критикували – і задали їм по три прості питання:

1) Чого вам вдалося досягнути в 2014-му році або які ваші мрії здійснились?
2) Чим вам запам’ятався 2014-й найбільше? Що ви будете згадувати про цей період?
3) Які плани та мрії на наступний рік?

І ось які відповіді ми отримали. 

Валерій Євдощенко

vk1

Ну, скажемо так, я досяг того, чого не зміг досягнути в 2013 році. Ніяких мрій в цьому році не здійснилося. В мене, напевно, і немає ніяких мрій, просто цілі. Певних цілей я досяг.

За 2014 рік відбулося дуже багато подій, як і на національному рівні, так і в особистому житті, та й просто у світі. Навіть спробував вести свій «календар подій». В нього увійшли події на Майдані, травма Шумахера, та інші. Але я покинув це діло, бо дуже багато чого сталося.

На «п’ятнадцятий» в мене плани, як у Наполеона, але про них поговоримо пізніше. Для початку хочу позбутися шкідливих звичок.

Афіна Черкезова

vk2

У 2014 я знайшла роботу за спеціальністю. Кажуть, для журналістів це велика рідкість :) Здійснилася мрія – велосипед. Я давно про нього думала, мріяла, планувала, обирала і таки знайшла найкращий.

Найбільше запам’яталась і вразила анексія Криму. Це перевернуло моє життя та життя моїх друзів з ніг на голову. Мені довелось звідти поїхати, їх це ще чекає. Також літо 2014 стало моїм першим робочим літом без відпустки. Я не була на жодних морях, горах чи озерах, проте навчилась тішитись навіть міському простору.

У 2015 хочу більше подорожувати, побувати в Грузії. Також хочеться зробити щось суспільно важливе. Наприклад, долучитись до велосипедних ініціатив у Хмельницькому.

Олександр Лобов

vk3

Цього року я відвідав Львів та Вінницю, завів нових друзів, став більш активніший та життєрадісний :)

Пригода, яка запам’яталась – як зі своїм другом у Львові шукали о 6 годині ранку, де випити чаю :)

Мрію відвідати Норвегію та написати книгу в наступному році.

Дмитро Деркач

vk4

2014-й для мене це завершення освіти, купка нових книг, маленька подорож. Під кінець року все пішло на спад…

Звісно ж, найбільше рік я пам’ятатиму через його трагічність, біль за Україну, за рани нашої землі та кризу. Для мене це був рік різко негативного наповнення подіями. Завершується стресом та депресією…

Основна мрія – свобода та мир в Україні, розвиток та зміцнення нашої держави як в очах українців, так і в очах міжнародної спільноти. І як доповнення до основної мрії – було б непогано знайти врешті роботу.

Юля Коваль

vk5

В 2014 році я здійснила 2 мандрівки, які донедавна здавались мені нереальними і дуже дорогими, але це було спростовано. Перша – мандрівка в Норвегію, а друга – мандрівка Балканами, а саме: Молдова, Румунія, Болгарія, Македонія, Греція, Албанія, Чорногорія, Боснія і Герцеговина, Сербія, Угорщина. А також я побувала на одному з істинно райських островів, яких до того часу бачила лише на картинці.

Я подорожувала з другом, і на нашому шляху ми зустріли багато мандрівників і цікавих особистостей. Я зрозуміла, що коли ти йдеш в далекий світ з відкритою і чистою душею, то у відповідь світ відкривається тобі у всій доброті і красі! Ми жили в домівках місцевих мешканців і відчували їхнє життя на повну. Подорожуючи весь час автостопом, почали краще розумітись в людській психології.

А найголовніше – це те, коли ти живеш таким мандрівним життя, ти сам цього не бажаючи, навіть залишаєш якорі в певних місцях, вони стають тобі другою домівкою. І все твоє майно це лише 45 л наплічник і намет, але тобі більше нічого й не потрібно, відчуваєш себе частиною світу, одним із пульсів, без якого неможливий процес існування світу. І ще одне, в таких мандрах ти вмієш боротись зі страхом у різних його проявах, долати його.

В 2014 році я побувала на конференції YES, де познайомилась і мала можливість спілкуватись з відомими людьми світу, такими як Річард Бренсон, Кваснєвський, Вакарчук. Це дуже мотивує і надихає, хочеться рости і творити свої дива на широких горизонтах.

Плани на 2015 – знову ж таки подорожі. Хочеться в Азію і мабуть знову побродити Балканами. Крім цього вивчити ще якусь мову і прочитати багато книг. В планах – написати свою книгу чи скоріше мемуари з моїх подорожей :)

Ростик Равлик

vk6

Цього року я був у Італії. Довго відкладав. Потім на всіх поклав і поїхав. Одночасно бачив три види транспорту у русі – літак, крейсер та автівку. Якось стало після цього круто :) “Знайшов” двох друзів по переписці листами. Перший (надіюся і останній) раз мав температуру 40.

Найкращий спогад: Польща. Жешув. Пізній вечір. “Розумний” фонтан, я, друг з Франції та полячка біжимо “на слабо” повз нього. Мокра поїздка у громадському автобусі додому.

У планах – зробити ще тату. Побувати у Ісландії. Придбати програвач вінілів. Навчитися робити червоний борщ та пекти вишневий пиріг.

Світлана Рудик-Палмер

vk7

У 2014 мені вдалось переїхати до Сполучених Штатів. Я за космополітизм, якщо він не вбиває національну ідентифікацію. У мене будуть діти, і якщо я можу їх мати у країні з більшими можливостями, то обов’язково буду. Вони будуть пишатись українським корінням, але їх особисте щастя не має вбиватись національним горем. При цьому всьому, дуже сумую за Україною.

Вперше серйозно надаю перевагу речам, які важливі: сім’ї, батькам, задоволенню, мистецтву, подорожам. Дрібні проблеми зникли з горизонту на фоні глобальніших. На жаль, мрії коштують гроші, але їх заробіток стає менш банальним, якщо працювати не за гроші, а за мрії)

Наступного року хочу пройти кілька курсів на Coursera і отримати сертифікати (то, певно, хоч мотивацію підтримає), піти в американський коледж, більше читати, перевести кошти на наукові центри, які займаються дітьми-аутистами. Ви знали, що в Америці 1 з 68 дітей – аутист? У мене от племінник… Кажуть, що до 2025 вже буде кожна друга дитина. Нехай всі будуть здорові!

Андрій Мороз

vk8

Цього року я звільнився з роботи і відправився в тримісячну подорож Індією та Непалом. В серпні майже всю Грузію проїхав автостопом. Переселився у свою власну хату.

Я любитель гір, тому найбільше запам’ятались цього року Гімалаї. А ще ретрит з Віпассани.

Наступного року хочу побувати хоча б у ще двох країнах, закінчити проект мого житла.

Наталя Павлюк

vk9

Це був, напевно, найактивніший рік у моєму житті, особливо в тому, що стосується подорожей. Для мене цей рік був справжнім туристичним проривом)

Найбільше мені запам’яталась поїздка до Німеччини. Я працювала там у одному ресторані на березі Балтійського моря. Дуже сумую за своїми друзями-співробітниками)

У наступному році хочу навчитися заварювати каву. Ну і підучити французьку.

Катя Кролевська

vk10

У 2014 році я отримала диплом, змінила 2 роботи і нарешті займаюся тим, про що мріяла. Завела блог в інтернет-виданні, здійснила стовідсотково самостійну подорож і знайшла спільну мову з людьми, з якими раніше не могла її знайти.

Найбільше 2014 рік запам’ятався Євромайданом, а потім – війною на Сході, звісно. Але крім того були і хороші події особисто у моєму житті – переклад книги про електроенергію. Це був великий шмат роботи, яким я виправдовувала те, що майже не читала. А ще – і це, напевно, одна з найліпших подій – я працюю з дійсно чудовими людьми. А взагалі, найбільше 2014 запам’ятався тим, що я стала більш незалежною.

Наступного року хочу поїхати в Грузію, хочу більше писати і читати (маю план на 70 книг), менше впадати у депресії і знайомитися з більшою кількістю людей.

Максим Ковбик

vk11

Досягнення всього народу є те, що ми скинули тирана. З особистого можна відзначити те, що я зміг вступити на бюджетну форму навчання до пристойного ВУЗу. Також за цей рік в мене з’явилась купа нових друзів, про яких я й мріяти не міг)

Запам’ятався рік що минає досягненнями і здійсненням мрій. Ніколи не забуду як з друзями влітку зустрічали світанок на схилах Дніпра) Ніколи не забуду Майдан, Самооборону. Не забуду закінчення школи, здачу ЗНО, вступ до ВУЗу. Але в пам’яті закарбувалися і не позитивні речі. Під час Майдану напад Росії був передбачуваний, але ніхто й подумати не міг, що це буде так жахливо. Ця війна забрала батька в мого товариша і одну дуже добру людину, яку я знав.

Конкретних планів на 2015 рік мало. Життя дуже динамічне і плани змінюються і з’являються щодня) Й надалі займатимусь громадською діяльністю, бойкотом російського, допомогою армії і т.д. Якщо дійдуть руки, зроблю нарешті закордонний паспорт) Вірю, що в прийдешньому році війна закінчиться і Україна переможе!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

8 коментарів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: