A password will be e-mailed to you.

travel-young

igorІгор Меліка, фотограф та мандрівник зі стажем, який пройшов Карпати, Альпи, Кавказ та побував у безлічі прекрасних місць України та світу, розповів нам про те, чому варто подорожувати саме тоді, коли ти молодий. Молодість – найпрекрасніший період в житті людини. І гріх не використати цю найщасливішу пору з максимальним задоволенням!

Краще, ніж подорожі, людство, мабуть, поки нічого не придумало. До того ж, будь-яка мандрівка в далекі або ближні країни дарує безліч знань, спогадів, почуттів та емоцій. Подорожуючи світом, молода людина краще починає розуміти, чого вона хоче від життя. Під час подорожі формуються її життєві цінності, вигострюються навички виживання, з’являється бажання бути незалежним.

Втім досить великий відсоток людей досі відкладають мрії про подорожі до самої старості, віддаючи свій найкращий час перш за все роботі. Такі люди переважно працюють все життя і мають можливість повноцінно подорожувати тільки на пенсії, коли з’являється вільний час і вільні кошти. Однак існує величезна прірва між тим, щоб подорожувати в молодості та в старості. Звичайно, це робити ніколи не пізно, але є дуже важлива різниця, про яку часто люди не замислюються.

У всьому світі нараховується більше ніж 200 країн, які можна відвідати без особливого ризику для життя. На планеті живе понад 7 мільярдів людей, які сповідують різні релігії та дотримуються різного світогляду. Це не кажучи вже про безліч чудес світу – як рукотворних, так і природних. Все це вартує того, щоб побачити і самому дослідити. І зробити це бажано в молодості.

«Іноді один день, проведений в інших місцях, дає більше, ніж десять років життя вдома»

Анатоль Франс

Подорожі змінюють твоє ставлення до світу

Ти можеш 20 років прожити, наприклад в Києві, і вважати його великим містом, а Одесу – кращим курортом. Але коли ти вибираєшся за межі своєї країни і занурюєшся в міста, значно більші, де пляжі зовсім… інакші; коли спостерігаєш розкішні схід і захід сонця, диких тварин у природному середовищі, чудові і величні водоспади і незвичайні пам’ятники архітектури… Тільки тоді ти починаєш усвідомлювати, який великий, різноманітний і дивовижний цей Світ. Ти навряд чи побачиш все, що варто було б побачити – але ти можеш спробувати зробити це! І після цього ти точно знатимеш, що цей світ заслуговує куди більш дбайливого ставлення, адже він такий мальовничий та цікавий, а головне – ти бачив його красу власними очима.

Подорожі допомагають зрозуміти, що світ не обертається навколо тебе

Стаючи дорослішими, ми виразніше розуміємо, що про життя ми знаємо дуже мало. Це тільки у молодих все зрозуміло і просто… до тих пір, поки вони не відправляться в тривалу подорож. В дорозі ти раптово розумієш, що світ не просто величезний, він занадто ВЕЛИЧЕЗНИЙ і йому, загалом і в цілому немає особливої справи до тебе. І в ньому живуть люди, які знають і вміють більше ніж ти. І що життя в цьому світі сповнене викликів і проблем, впоратися з якими набагато важче, ніж тобі здавалося. Подорож протвережує і допомагає випробувати себе в незвичній обстановці – і зрозуміти, що ти є лише невелика, зовсім крихітна частинка величезного- величезного Світу.

Будь-яка подорож в першу чергу змінює тебе зсередини. Хочеш ти того чи ні, але від тебе поступово відлітає кілька суспільних стереотипів, і ти стаєш трохи ближче до правди як про світ, так і про себе. Ці зміни зазвичай можуть привести до переоцінки цінностей та змінити життя людини. Тому, якщо ти подорожуєш молодим, то ці зміни виявляються дуже доречними. У тебе є ще багато часу, щоб жити так, як ти по-справжньому хочеш. Жити своїм життям.

Якщо ж ти починаєш повноцінно подорожувати на пенсії, то з тобою, швидше за все відбудуться ті ж зміни, але далі обов’язково виникне розчарування в тому, що, якби ти зрозумів це в молодості, то прожив би зовсім інше, більш щасливе та гармонійне життя. Тому навіть страшно уявити величину цього розчарування. Іншими словами, відкладаючи подорожі «на потім» і живучи словом «завтра», ти просто збільшуєш власне розчарування від життя. І так відбувається з покоління в покоління. Люди по інерції проживають свої життя, так і не розібравшись, навіщо вони були їм потрібні. Справа навіть не в смерті. Якщо вірити в наступне життя, то ймовірно все знову повториться, і в кінці ти традиційно розчаруєшся.

igor-melika-10-16-08-2013-vysoke-tatry-slovakia-polska-138

Подорожі змінюють твоє ставлення до людей

Проживаючи в маленькій країні і в маленькому місті ти відчуваєш себе дуже затишно – всі навколо поділяють твої цінності і, загалом і в цілому, ти з ними однієї якщо не крові, то культури точно. І тільки подорожуючи ти розумієш, що в інших місцях можуть жити абсолютно інші люди з іншою системою цінностей, манерою спілкування, іншими звичками в харчуванні і способах одягатися. Зрештою, ці люди говорять іншою мовою. В принципі, це легко уявити собі сидячи на дивані, але неможливо відчути, якщо не відправитися в подорож.

Інша важлива річ, пов’язана з подорожами – це робота з власним «его». Протягом 20 років тебе вчили різним правилам, нормам, законам і культурним стереотипам. Тебе виховували, навчали, показували приклади того,
як правильно жити. З одного боку, в цьому немає нічого поганого, але, в результаті, ти віддалився від самого себе і в тобі з’явилась інша людина – внутрішнє «его», яке намагається керувати тобою. Тепер ти не думаєш, що б ти хотів і як, за тебе думає твоє «его».

У подорожах «его» стає дуже помітним. Коли ти вириваєшся зі звичної затишної дійсності, із зони власного комфорту, то починаєш відчувати справжнє, дивитися на себе збоку. У молодості «его» тільки виникло, тому його цілком просто поставити на місце і розмежувати територію між нав’язаним громадськістю та справжнім всередині себе. У старості «его» зазвичай пожирає людину, якщо вона цьому не чинить опір. Дуже часто можна побачити людей, у яких зморшки на обличчі виглядають як тюремні грати «его». Десь там, в глибині ще живе справжня людина, але її оточує величезна оболонка зі страхів, стереотипів і принципів. Їх дуже складно зламати, хоча і можливо.

Подорожі розширять твій кругозір

Сидячи за шкільною і навіть університетською лавою, складно уявити за фотографіями та сухими рядками тексту всі ті шедеври скульптури, живопису та архітектури, якими сповнений світ. Складно, дивлячись на підручник історії, уявити ті народи, які переживали етапи злетів і падінь. Подорожуючи, ти будеш бачити всю людську спадщину «наживо» і спілкуватися з представниками тих народів, про історію яких читав. Якщо ж тобі пощастить, ти дізнаєшся дуже і дуже багато нового. А якщо не пощастить – дізнаєшся просто багато нового. Втім не намагайся об’їхати цілий світ за один місяць. Краще залишитися 4-5 днів в одному місті, ніж відвідати п’ять міст за тиждень. Місто можна порівняти з примхливою жінкою, якій потрібен час, щоб показати себе з усіх сторін і дати себе спокусити.

igor-melika-netherlands-4-7-04-2014-154c

Подорожі дають можливість переконатися у своїх силах

Якщо ми говоримо не про подорожі з «золотою» кредитною карткою, то довга дорога кидає численні виклики і ставить перед тобою проблеми, які, хочеш ти чи ні, а доведеться вирішувати. Коли ти один або одна в чужій країні з мінімальною сумою грошей і без особливого знання мови – це насправді захоплююча і досить цікава пригода! Долаючи проблеми одну за одною, ти поступово звикаєш долати вершини, які на перший погляд здавалися непереборними, а очікування труднощів більше не зупинятиме тебе рухатися вперед. Це цінна властивість, яка знадобиться тобі вдома… або в тій країні, яка стане для тебе домівкою. Подорожі – це значно більше екстремальне проведення часу, ніж переїзд з маленького містечка до столиці, бо в чужій країні тебе оточує чужа культура і мова. У подорожах ти візьмеш такі майстер-класи з вміння спілкуватися і домовлятися, які не можна отримати в жодних університетах світу.

Подорожі дають зрозуміти, наскільки комфортно тобі живеться

Якщо ти читаєш ці рядки, то у тебе є комп’ютер, планшет або смартфон. У крайньому випадку – доступ до них. Хочеш вір, хочеш ні, але у світі багато країн, де у молодих людей немає такої розкоші. І де діти працюють з 8 років. Подорожі по не зовсім благополучним районам планети швидко знімуть з тебе «рожеві» окуляри і разом з цим відучать тебе скаржитися на своє життя – ти побачиш і самостійно зрозумієш, що таке насправді важке життя. Але при цьому не варто нічого порівнювати: ні ціни, ні чистоту, ні якість життя, ні транспорт. Нічого! Ти подорожуєш не для того, щоб довести, що ти живеш краще. Знайомся з життям інших людей і знаходь те, чому ти можеш у них навчитися.

Подорожі – природний потяг до пізнання навколишнього середовища

Людям властиво подорожувати тому, що це одне з того справжнього, що залишилося у світі. Нас оточує величезна кількість брехні, і ми підсвідомо шукаємо те, у чому є хоча б зерно сьогодення і правди. Крім подорожей, це можна відчути за допомогою щирої любові. Тому й вона настільки потрібна практично всім. Ми старіємо. Подивіться на себе в дзеркало. Навіть якщо ви молоді, вдивившись, ви зможете побачити зморшки та інші дрібниці, які будуть змінювати ваше тіло до старості. Поки ви в очікуванні дива та відкладаєте все «на понеділок», ваше тіло старіє. Йому байдуже на ваші виправдання. Воно – біологічний механізм, який просто виконує свій життєвий цикл. І ви не встигнете озирнутися, як побачите в дзеркалі зовнішність старої людини. У цьому немає нічого поганого. Це наша природа і було б нерозумно ображатися і боятися її.

Назвіть хоча б одного свого знайомого чи знайому старше 55-и років, які подорожують у пенсійному віці… Максимум – це щорічна поїздка в санаторій «поправити здоров’я». Не торкаючись політичних та економічних тем щодо розміру пенсій та українського менталітету, складається враження, що нас цього просто не навчили. Нас навчили, що відпустка має бути одна – в теплі краї, на море. У нас немає відпочинку, як такого, бо без роботи нам не вижити. А на пенсії – немає ні здоров’я, ні статків, а, відверто кажучи, – і бажання: молодий запал потроху гасне, і найкращим другом стає телевізор.

Тільки в азарті пошуку, творчому запалі, на життєвому зламі відбуваються дивовижні речі. Подорожі захоплюють своїми пригодами, вони сповнені несподіванками і надзвичайними ситуаціями, які обдаровують філософським прозрінням, заглибленням в осмислення себе і світу, насичують мудрістю різних народів світу.

Тож не відкладайте на примарне завтра те, що принесе вам щиру радість вже сьогодні і може навіть кардинально змінити ваше життя. Присвятіть час тому, щоб побачити світ і відчути повноту життя. Мандруйте сміливо, з повною свободою і протягом усього довгого життєвого шляху, ви будете ближчі до оточуючих вас людей. Шукайте, досліджуйте та подорожуйте доки у вас є те, що не купиш за гроші і не відкладеш на рік – молодість!

Текст і фото – Ігор Меліка

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її і натисніть Shift + Enter або клікніть тут, щоб повідомити нас.