Меню & пошук

Їдемо на Burning Man?

Їдемо на Burning Man?

Що відбувається на найбожевільнішому фестивалі в світі


[ads-pc-2]

Вже 31 рік поспіль в штаті Невада, в пустелі Блек-Рок відбувається подія, на яку чекає весь світ. 70 тисяч учасників, квитки, які розкуповують за 20 хвилин, неймовірні інсталяції і повна свобода самовираження.

Iгор Шаверський повернувся з Burning Man. Про те, що відбувається на найбожевільнішому фестивалі в світі, читайте далі.

На в’їзді на Burning Man наш автобус зупиняється. В автобус заходить контролер. Його обличчя розфарбоване білими візерунками. “Ласкаво просимо додому!” Весь автобус починає аплодувати. У дівчини, що сидить поряд зі мною на очах видно сльози.

ПИЛ

Пил, який проникає всюди. Забивається навіть в вуха. Ми багато чого про нього чули. Відверто – боялися. Даремно боялися. Пил – це частинка магії Burning Man.

З пилом тебе знайомлять в перші хвилини Burning Man. Нас, наприклад, змусили в ньому вивалятися.
Навіть не так. В цьому місці не має місця примусу. It just feels like a right thing to do.

Відсутність примусу – це потужна штука

В першу ніч на BM хтось сказав мені, що не варто струшувати попіл на плаю. Я був здивований. Яка різниця, що там на цій плаї – попіл чи пилюка?

Вже через 5 днів я подарую свою попільничку незнайомому сербу, який не міг знайти куди викинути свою цигарку. Мені буде боляче дивитись на недопалки посеред Сан-Франциско. Я буду сортувати сміття до кінця свого життя. “Не залишай після себе нічого” – цьому вчишся не з роздруківки правил фестивалю, а від людей, які тебе на цьому фестивалі оточують.

Оточення

Ми рідко задумуємося про те, як сильно нас змінюють люди поряд. Уявіть собі, що існує місце на планеті, де не буває безцільних знайомств. Де всім цікаво тебе вислухати. Де всі не просто відкриті, а можуть поділитися з тобою історією свого життя за перші 5 хвилин розмови. Де люди не жмуть руки, а обіймають зі словами “Welcome home”.

– Батьку, чому тут все настільки ненормально?
– Все, що ви бачите – це нормально. Це просто нове “нормально”.

Diversity

В цього слова не має адекватного перекладу. Йому не навчають в наших школах.
Мій переклад звучав би так: всі люди такі різні, але водночас такі однакові.

На Burning Man ми зустріли Дейва. На ці 7 днів Дейв пофарбував своє волосся в зелений колір, але в реальному житті – він серйозний власник великої будівельної компанії. Останні три роки він возить своїх синів на Burning Man. Одному – 6, іншому – 9. В кожного хлопця на одязі висить значок з основними правилами їх сім’ї. Головне правило звучить так: It is just a new normal.

В перший рік на фестивалі діти Дейва не могли зрозуміти чому навколо так багато розфарбованих, напівголих, повністю голих людей, геїв, трансгендерів, епатажних мільярдерів і навіжених дідусів.
– Батьку, чому тут все настільки ненормально?
– Все, що ви бачите – це нормально. Це просто нове “нормально”.

Від сприйняття відмінностей – народжується магія

Магія, де мандрівник з України та власник найбільшої компанії в світі можуть провести ніч разом. Магія, де фермер з Техасу намилює спину своїй улюбленій кінозірці. Магія, де можна за пляшкою вина познайомитися з дідусем з Сан-Франциско, який об’їхав на своїй яхті весь світ та вже 7 років поспіль літає на Burning Man на власному літаку. В нього трусяться руки та він каже нам по секрету, що всі його яхти та літаки – це фігня, а єдина річ, яка його зараз хвилює – це чи сподобається пустеля його дружині. Його дружина дуже любить комфорт і він не певен, що вона в цей раз приїде. Поки ми допиваємо вино, в намет заходить 80-річна бабуся. Бабуся лагідно посміхається. Вона вирішила зробити своєму чоловіку сюрприз і приїхала на день раніше. Дідусь починає плакати, а ми стаємо свідками невеличкого чуда.
А як часто з вами трапляються чудеса?

Подарунки

В моєму житті був час, коли я отримував їх лише два рази на рік. Тут ти отримуєш подарунки 8 днів поспіль. Burning Man побудований на концепції подарунків. Величезне місто в пустелі, де люди збираються щороку, щоб щось комусь подарувати. Основна відмінність від реального життя – за акт дарування тут не очікують нічого взамін. Навіть просте “дякую”.

Подарунки бувають різні. Хтось дарує плаї свою флотилію літаків, завдяки яким учасники фестивалю можуть щогодини літати над пустелею. Хтось привіз з собою під сотню літрів українського алкоголю і кожен вечір розливає кожному охочому. Губна помада, яка врятує від палючого сонця. Пляшка з гліттером, яку треба відкрити і розсипати в потрібний момент. Хтось просто радий пригріти тебе в холодну ніч.

Мовчазливий хлопець за баром кладе тобі в руки величезний пакет з білими кристалами, вартістю з невеличкий котедж у Франції.
– Це все, що в мене є. Дякую тобі за цю зустріч.
– Але мені це не потрібно.
– Тоді подаруй тому, кому це може знадобитись.
Playa provides.

Відсутність реклами

Коли останній раз ви були в місці, де ніхто не намагається вам щось впарити? Де комерція, прибутковість, промоушн, логотип – це архаїзми, на основі яких жила якась зовсім інша, чужа вам цивілізація.

На Burning Man ніхто не змушує тебе відмовлятися від реклами. Просто вже на другий день ти шукаєш чорні балони з фарбою, щоб змити зі своїх речей тавро буденності.

Повний рандом

Відсутність зв’язку та часті піщані бурі – це запорука повної відсутності планів. Твої друзі поїхали на плаю? Будь певен, що сьогодні ти їх більше не зустрінеш. Час тут не має сенсу, номери вулиць тобі нічого не скажуть, а прогноз погоди, настрою і пріоритетів змінюється щосекунди. Ти ніколи не знаєш, на що наткнешся в наступну хвилину.

Я досі не зрозумів як працює магія Burning Man, але якимось чином ти знаходиш тут саме те, що тобі потрібно. Відчуваєш дискомфорт від пилюки на руках? В наступні декілька хвилин ти наткнешся на кемп, де роблять найкращий в світі масаж рук. В голові засіла сумна думка? За поворотом лежить корпус справжнього боїнга, де стюарди видадуть тобі пусті білети та талони на багаж. І тут вже тобі вирішувати, що вписувати як місце призначення і який багаж ти хочеш залишити в цьому літаку.

Перший український кемп в історії Burning Man

Без бабла, без реклами, зроблений з чистого натхнення, побудований навіженими людьми не з цього світу. Ярослав Корец та Ella Vasylevska придумали Куренівку, створили кемп, зібрали команду, наставляли, зустрічалися, вписали в офіційний розклад найкрутішого івенту світу, привезли на плаю, побудували, протащили, прохрипіли тиждень поспіль, зібрали, та закрили останній контейнер, повний пилюки.

Це все було б у свою чергу неможливим без учасників кемпу, які вдень і вночі бралися за складні завдання та дарували, дарували, дарували. Свій час, свої зусилля, себе, врешті решт.

Було приємно зустрічати незнайомців на плаї, які посміхалися від одного тільки слова “Куренівка”. “Це ви ті навіжені люди, які припхалися за півсвіту щоб познайомити Burning Man з частинкою української культури? Нам про вас багато чого розповідали”.

Нам з Оленою пощастило бути частинкою Куренівки, за що я неймовірно вдячний всім його учасникам. Ви мене всі потроху змінили, хотіли ви того чи ні.

Що ще?

Враження та експіріенси

5 кілометрів кемпів, де є все від Free tax advice та лекцій Джеймса Франко до найсмачніших у світі бургерів та будинку для оргій. Такого різноманіття не знайти ніде в світі. Офіційна книжка Burning Man товщиною з мій палець не охоплює навіть 10% того, що відбувається на плаї.

Тут немає часу на сон. За розбухлим від неймовірних подій днем йде безумна ніч, а між ними – такий яскравий світанок, що подумки кажеш собі: я ніколи і нікому про це не розповім. Зіжмакаю жадібно цю згадку блискучим клубочком та запхаю всередину – нехай вона до кінця життя освітлює мій настрій в часи непогоди.

Вночі пустеля палає як вулиці Лас-Вегасу. Величезні арт-кари борознять плаю з таким натхненням, ніби найбільш навіжений в світі токійський район вечірок Сінджюку збільшили в 100 разів та підсадили на амфетаміни.

Один з кемпів витратив на свої арткари більше ніж 6 млн. доларів. П’ять величезних автомобілів, зроблених з валерійської сталі повністю набиті артефактами з Game of Thrones. Копії мечів головних героїв, гравіювання з цитатами з серіалу. Величезна залізна копія дракона, яка освічує ніч червоними спалахами. Подібних арт-карів в пустелі – сотні.

Арт

Статуї, яких не знайти в жодному музею світа. Експозиції, де кожен може стати їх частиною. Mad-max сфера, яка весь фестиваль працювала як арена для битв в повітрі. Величезне дерево, яке, здається, за кількістю кольорів вночі вилазить за рамки RGB палітри.

Це навіть не місто в пустелі. Це інша планета, яка з нуля будується, працює всього один тиждень в рік і потім зникає так же швидко, як і з’явилася.

Burning Man – приклад першої успішної утопії.

Багато разів людство намагалося створити утопію. Історія знає безліч прикладів. Все завжди трималося на декількох лідерах, які просували свою ідею в маси.

Burning Man – приклад першої успішної утопії.

Так, всього на тиждень в рік. Так, не зовсім можливий без величезної купи безоплатно вкладених ресурсів. Але як би там не було, це – справжня утопія. Без одного лідера.

Світ, який тримається на людях і для людей. Цінності, що в тебе не вдовбують, а які ти самостійно пізнаєш.

Місце, де в тебе забирають суспільство і обрубують всі зв’язки з реальним світом. Простір, де кожен учасник, зустріч, кемпарт чи подія має значення. Всесвіт, де в тебе є перший реальний шанс задуматися про те, хто ти і чого ти хочеш.

Тематика цьогорічного Burning Man ідеально підсумовує його сенс.

Ми перше покоління на планеті Земля, якому не важливо – де ти родився, ким працюєш, якої ти статі, орієнтації, які в тебе погляди, мрії чи бекґраунд. Ми перше покоління, яке самостійно вибирає своє місце. Свій шлях. І свою сім’ю.

Текст: Ігор Шаверський
Фото: Олена Петросюк

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

0 Коментарів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: