Інтерв’ю з аніматором стрічок Тіма Бартона та Веса Андерсона

[ads-pc-2]

Британський аніматор Тім Аллен проводить у Києві воркшопи з виробництва stop motion анімації. Про тонкощі мови тіла персонажів, про улюблених героїв, а також про надповільний темп виробництва Тім розповів у інтерв’ю для Inspired.

Для того, щоб працювати в stop motion анімації, за моїми відчуттями, у вас має бути здатність передбачати думки вашої аудиторії і розуміти, які реакції ви намагаєтеся викликати у них. Анімація − це ремесло, яке потребує багатьох років розвитку, але навіть із нерозвиненими навичками ви можете спілкуватися жартами та розповідями, якщо ви зосереджені на аудиторії.

Працюючи над персонажем, я маю знати, який момент в його історії я зображую, як сюжет вплине на емоції та наміри персонажа. Значна частина робочого часу − це спроба помістити себе у свідомість мого персонажа. Я будую уявлення про те, в якому ментальному стані вони перебувають, як вони себе почувають фізично, а потім формую мову їхнього тіла.  

Серед улюблених персонажів, над якими я працював, безумовно є Баркис Біттерн − з анімації «Труп нареченої» Тіма Бартона. Моєю задачею було розвинути його як головного лиходія сюжету. Його треба було зобразити англійським аристократом, тоді як насправді він був психопатом та серійним вбивцею!

Жоден аніматор, на жаль, не може залишити собі ляльки чи фігурки з фільмів, над якими працював. Але один з режисерів-аніматорів  подарував мені мініатюрну маріонетку. Це була проста лялька з дроту і вона була всього в п’яти кадрах фільму, але все одно це справжній скарб.

«Чарівне фортепіано» було найамбітнішим проектом, над яким я працював. Конструкція фортепіано мала літати на двометровій висоті, анімувати його було дуже складно. У нас була сцена на квітковому ринку, де дві тисячі квітів мали злетіти в небо, і її треба було зняти з першого разу!

Кожен проект по-своєму складний! В анімації ми виробляємо продукт повільно. Один знімальний день «Баранчика Шона», приміром, давав приблизно шість секунд анімації, один день виробництва «Острова собак» − три-чотири секунди. Чарівне фортепіано узагалі давало 25 кадрів у день, це одна секунда!  

Працювати з персонажами-тваринами важко, лише якщо вони пересуваються на чотирьох лапах, такий рух треба уважно вибудовувати. Емоційні потреби тварин, як правило, набагато простіші, ніж людські, адже вони не мають такого складного спектру емоцій, як ми. Більш глибокі, реалістичні людські персонажі є однією з найважчих речей, над якими мені доводилося працювати.

Я присвячую деякий час вивченню режисера, з яким працюю над анімацією. Тім Бартон більш сфокусований на емоційному настрої історії, це залишає мені трохи свободи, щоб зобразити персонажа, який би вписався в цей момент фільму. Вес Андерсон дуже візуально орієнтований на композиції та деталях.

Усім тим, хто хотів би займатися stop motion анімацією, я пораджу одне − знайомтесь з якомога більшою кількістю спеціалістів у цій темі. Моєю головною помилкою було звертатися в компанії, про які я нічого не знав. Треба контактувати зі студіями задовго до старту проектів: чим більше людей у світі анімації ви знаєте, тим чіткішим буде уявлення, до кого звертатися та коли це робити.

У середині 90-их з’явилася думка, що популярності stop motion може загрожувати 3D-анімація. Але відтоді stop motion анімація не зникла з екранів, вона продовжує процвітати і стає дедалі популярнішою. Докази свідчать, що stop motion буде розвиватися й далі, я вірю в це.