[ads-pc-2]

Разом з проектом Nescafe Idea-X ми раді оголосити про початок нової рубрики, яка називається Ідеї, що змінили світ. Історії про те, як звичні та цікаві для нас речі, ідеї, культура та явища стали такими, якими вони є і сформували наше сьогодення. Буквально все, що оточує нас сьогодні, сто або навіть десять років тому могло ще не існувати. Як народжуються ідеї, що змінюють світ – читайте в новій рубриці!

Зараз побачити людей, що займаються бігом, їздять на велосипеді чи ходять до тренажерного залу уже не є чимось надзвичайним, хоча ще 20 років тому це питання було далеко не на першому плані, особливо в Україні. Що ж сталося такого, що змусило людей задуматись про своє здоров’я та почати активніше займатись спортом? Ми спробуємо простежити історію цього феномену у світі та розкажемо вам, як зародилась культура фітнес-залів. 

Якщо вам здається, що мода на здоровий образ життя з’явилась лише впродовж останнього століття, то це зовсім не так. Прагнення до фізичної, а не лише духовної досконалості було одним з фундаментів античної грецької культури. Мало хто знає, але видатні античні філософи – Платон, Сократ, Піфагор та інші – прославились не лише за свої праці, а й за досягнення у спорті. Біг, стрибки, кидання списів та диску – це лише кілька найбільш популярних занять, які були поширені в давньогрецькому спорті. І найбільший вклад у цей рух внесли, звісно ж, Олімпійські ігри, які популяризували хорошу фізичну форму, та зробили це, так би мовити, трендом.

Жінки, що займаються спортом, мозаїка з Олімпії

Побутує думка, що саме римські терми стали прообразом сучасних фітнес-клубів: люди збиралися там не лише для санітарно-гігієнічних процедур, а й для того, щоб зайнятись фізичними вправами та поспілкуватись. На півдні півострову Пеллопонес була знайдена так звана Гераклова печера з кам’яними знаряддями для спорту віком у три тисячі років – саме її вважають одним з перших “тренажерних залів” в історії.

Разом із занепадом грецької культури і мода на масові заняття спортом відійшла на другий план, адже в Середньовіччі набагато актуальнішими були питання, як вижити у війні та прогодувати сім’ю. Питання фізичної витривалості було актуальним лише для тонкого прошарку населення – військових та рицарів. Саме від їх фізичної форми залежало, чи переживуть вони найближчий бій та переможуть ворога. Хлопчиків з вищих кіл суспільства з самого дитинства готували до військової кар’єри, і біг, фехтування та кінна їзда стали основами військово-спортивної культури тих часів.

Відродження моди на здоровий образ життя почалося на рубежі XIX та XX століть, і важливим фактором у цьому стали бодібілдинг, культуризм та кулачні бої. У Європі, наприклад, цей образ поширювався в першу чергу через циркове мистецтво, в якому брали участь найкращі силачі континенту, що вражали всіх своїми здібностями. Переїжджаючи з міста в місто, вони показували, на що здатен людський організм. У 1896 році відбулись перші Олімпійські ігри сучасності, і мода на спорт розкручувалась з новою силою.

Батьківщиною фітнесу та спортзалів у класичному форматі стала, звичайно, Америка. Дивно звучить, але завдяки споживацькому буму та росту фінансової забезпеченості людей після війни, лікарі почали бити на сполох: більше половини дітей в 50-х роках мали незадовільну фізичну підготовку, не справлялись з нормативами, а до 70-х років населення США почало масово страждати на ожиріння та серцево-судинні хвороби. Після того, як влада взялася за популяризацію спорту та фітнесу, кількість людей, які почали ходити до залів, виросла в 4 рази.

Від міні-залів у невеликих містах до крупних мережевих фітнес-центрів у мегаполісах, мода на здоровий образ життя стала зростати з року в рік. Саме у 80-х сформувався типовий образ успішної та здорової людини: підтягнутої, усміхненої та щасливої – так, саме вони заполонили зараз всі фотобанки :) Типовий фітнес-зал зараз складається з роздягалки, де можна залишити свої речі, кардіоцентру, тренажерів для різних груп м’язів, набори з вільною вагою, а також душової та залу для групових занять – з йоги, пілатесу чи шейпінгу. Вартість абонементу в типовий фітнес-зал в США коливається від $30 до $150 і навіть більше.

Хоча спорт в Радянському Союзі завжди користувався попитом та сприянням з боку влади, на межі 80-х і 90-х Україні було не до занять фітнесом. І хоча національна фітнес-асоціація була заснована у 1994 році, лише з 2000-х цей тренд виходить у масову свідомість. І це й не дивно: разом з покращенням добробуту людей, проникненням західної культури у наше життя, нам також стає важливим, як ми себе почуваємо. Ринок фітнес-індустрії у світі зараз становить $27 млрд, і, схоже, це ще не межа.

На щастя, все більше українців руйнують міф про те, що для занять спортом необхідні значні кошти: все більше людей пересідають на велосипед (якими б не пристосованими для цього не були наші міста), все більше людей вдягає навушники та бігає на стадіоні чи в парку біля дому, і все частіше ми бачимо у своїх містах змагання зі street workout. Якщо ще 20 років тому “тягати залізо” було не зовсім цікаво а й якось навіть напівкримінально, то зараз здоровий образ життя – це не просто фізичні вправи. Це все те, що перераховано вище, і тішить думка, що українці шаленими темпами долучаються до створення цього образу на своєму прикладі.

Ми вже писали про те, що таке висотний біг та перший український skyrun у Карпатах, а також про 9 причин, чому варто почати бігати. І незабаром будемо писати ще! А ви не припиняйте тішити себе хорошими речами та стежити за тим, аби життя було здоровим і повноцінним.