Меню & пошук

Львів: старі будівлі на сучасних фотографіях

Львів: старі будівлі на сучасних фотографіях

[ads-pc-2]

Львів

Фотограф Микола Кравцов вирішив об’єднати фото старого Львова з його сучасними знімками. Вийшло досить цікаво: складається враження, що у руках у фотографа магічний інструмент, який показує частину міста з минулого століття.

Коментарі до фото – авторські.

Пам’ятник Францишеку Смольці – депутату австро-угорського сейму від Львова та ініціатору створення кургану Люблінської унії (той, на якому оглядовий майданчик високого замку). Споруджений в 1913 р. на місці давньої крениці. Зараз тут стоїть пам’ятник Св. Юрію Змієборцю.

Це біля пожежної частини на вул. Підвальній. Фото початку ХХ ст. На машині написано – “Львівське добровільне рятункове товариство”. Схоже, що проводились якісь навчання або їм подарували машину і вони радіють :)

Будинки 14 та 15 на площі Галицькій. Між ними – найвужча вуличка в центрі, яка колись називалась Крива, зараз вона є частиною вул. Нижанківського.

Як виявилось, ця частина вул. Театральної в середині ХІХ ст. називалась Різницькою, бо тут розміщалось біля сорока м’ясних лавок і вони прямо тут рубали і продавали м’ясо. При цьому в кількох метрах від цього всього, навколо кафедрального собору в ті часи було кладовище. Дивне сусідство :) І їх не могли вигнати звідси аж до кінця ХІХ ст., бо їхні лавки розташовувались на приватній землі. А це фото десь початку ХХ ст., тому тут вже цього безладу не видно :)

В 1880 році в честь візиту австрійського імператора Франца Йосифа до Львова над входом в ратушу встановили скульптурну групу з алегоріями Гостинності, Мужності і Патріотизму. Також перед входом встановили двох левів з гербами міста. В 1948 р. після війни левів відреставрували, а портал демонтували поляки в 1928 році під час реставрації ратуші.

Базар на пл. Ринок існував до 1944 р. Тут торгували овочами, фруктами, молочними продуктами, а також квітами. Цікаво, що мили вони овочі і фрукти прямо в фонтанах зі статуями :) А самі фонтани збудовані на місцях старих водойм, які в ті часи забезпечували потребу міста в воді.

Схоже, що статуя лева деякий час стояла перед входом в Оперний театр. Оскільки на фасаді за ним польський герб, то можна припустити, що фотографія зроблена в міжвоєнний період між 1918-1939 рр. Цікаво в честь чого там встановили лева, бо на старіших фотографіях Оперного театру його ще не було.

В 1892 році залізниця перейшла у власність держави, тому виникла потреба в новій великій будівлі вокзалу. Відкритий в 1904 році, вокзал був найсучаснішим в Європі на той час. Як виявилось, спочатку трамвайні колії були проведені до самої будівлі вокзалу і трамвай зупинявся прямо напроти головного входу.

Будучи стратегічним об’єктом, головний вокзал був розбомблений прямо в перший же день Другої світової війни 1 вересня 1939 року, коли Німеччина напала на Польщу. Будівля сильно постраждала і після війни деякий час тривали суперечки: відновлювати попередній вигляд вокзалу, чи знести залишки і побудувати новий. В результаті, як компроміс, прийняли рішення ззовні відновити будівлю, а інтер’єри зробити вже в стилі сталінського ампіру. Схоже, що тоді і вирішили зробити будівлю двоповерховою.

Площа на проспекті Шевченка (колись це була площа Академічна) До Другої світової війни на місці пам’ятника Грушевському стояв схожий пам’ятник графу та польському драматургу Александрові Фредрі. Ще раніше на цьому місці була стара крениця. Навколо пам’ятника Фредрі була огорожа з декоративного ланцюга, який тепер прикрашає колонаду першого поверху Палацу мистецтв з боку вул. Коперника.

Перше львівське трамвайне депо на початку вул. Сахарова. Зараз цього будиночка перед трамвайним депо вже немає. Що з ним сталося поки вияснити не вийшло, але по його розташуванню можна припустити, що він заважав спорудженню колій швидкісного трамваю напрямку Сахарова-Наукова, яке почалось в 1978 році. Тоді його могли і знести.

via Nickolay Kravtsov

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

45 коментарів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: