[ads-pc-2]

Волонтери були рушійною силою Майдану, і залишились нею під час війни на сході України. Саме завдяки відчайдушним зусиллям волонтерів українська армія отримує необхідні речі, продукти ліки та навіть озброєння. Правий був той, хто сказав, що ми лише проходимо рівень за рівнем – і кожен наступний рівень стає все складнішим. Проте разом з рівнями еволюціонує і волонтерство: якщо зимою це були бутерброди та барикади, то влітку 2014-го – це безпілотні дрони та прилади нічного бачення для військових.

Сьогодні ми вам розкажемо про найяскравіші приклади того, як українські волонтери здатні забезпечити армію за допомогою технологій.

Народний безпілотник

4 червня силам АТО на сході було передано перший “Народний безпілотник” – автономний літаючий дрон, що здатен виконувати бойові завдання, і фінансування якого було здійснено цілком завдяки краудфандингу. Ініціатива стартувала ще в березні – під час анексії Криму – і продовжилась до літа. В роботі над створенням дрону взяли участь технологи, військові та навіть авіамодельний гурток Житомирського воєнного інституту. 27 липня комплекс було представлено Президенту України, з’явились перші публічні фото, роботу і фото було розсекречено. Всього проект підтримали 992 особи на суму 426 579 грн., було зібрано 102% від планованих коштів. Характеристики пристрою:

• час польоту – 1 година;
• радіус дії – 25 км;
• швидкість до 125 км/год;
• висока точність визначення координат цілі;
• можливість безперервного коригування вогню протягом польотного часу;
• висока готовність комплексу (малий час розгортання, мобільність базування);
• низька помітність;
• мала вразливість як традиційними засобами ПВО, так і ручною зброєю.

Відео з тестових польотів безпілотника:

Після безпілотника також було успішно зібрано гроші на “Народний гелікоптер“, який зможе підніматися на висоту до 5 км та піднімати вантажі до 20 кг.

Робот-розвідник

Минулого тижня у Львові презентували робота-розвідника для потреб АТО. Самохідну радіокеровану машину зібрали на одному з підприємств міста у співпраці з місцевими вченими. Апарат виглядає досить непримітно, але може не тільки збирати інформацію, а й доставляти до 300 кг вантажу і зброї. Крім того, робот здатний евакуювати поранених солдат. Запас ходу у робота складає 6 годин, при цьому на нього можна встановлювати акумулятори з будь-якої техніки. Механізм здатний працювати в умовах від -40 до +80 градусів за Цельсієм, під дощем, снігом та градом. При цьому вартість його виготовлення в десять разів менше, ніж у зарубіжних аналогів, стверджують творці.

Управляти роботом можна дистанційно. Через захищений радіоканал установка може віддалятися від центру управління на кілька кілометрів. Спеціально для потреб військових у зоні АТО, на прохання знайомих, інженери розробили гусениці, за допомогою яких робот може навіть дертися по сходинках.

Партію апаратів вже замовили львівська мерія і українська Нацвардія, в якій інтерес до військової робототехніки не гасне. Також зацікавилися львівською розробкою висловили українські військові з регулярної армії, однак, перш ніж робити замовлення, вони хочуть випробувати установку на полі бою.

Протези для рук

У Києві ж волонтери почали розробку роботизованих протезів рук для солдатів, які постраждали на полі бою і втратили кінцівки. За словами розробників, з таким протезом можна брати різні предмети, дзвонити по телефону, тримати чашку і склянку і навіть писати. Ціна такого протеза буде в кілька разів дешевше закордонних аналогів і обійдеться в $1000.

“Найскладніше протезування – створити протез саме кисті руки. Щоб кожен палець згинався і міг виконувати певні функції, наприклад, взяти в руку пляшку води, ручку, набрати номер на мобільному. Іноземні аналоги коштують шалених грошей – від 100 тисяч гривень. Більше того, якщо такий протез зламається, то полагодити його зможуть тільки в країні-виробнику, а це чималі витрати. Ми ж взялися за створення нашого вітчизняного протеза, який не поступиться іноземному”, – розповів розробник і аспірант інституту філології КНУ Денис Антипов.

Ідея спала на думку Денису кілька місяців тому, коли він побачив в журналі статтю про британського розробника Джоела Гіббарда, який створив роботизовану кисть-протез. “Я написав Гіббарду листа в соцмережах, розповів, що на війні багато наших хлопців втратили руки і їм потрібні хороші протези, а я хочу розробити вітчизняний аналог. Гіббард сказав, що я можу використовувати його дизайн і розробки”, – говорить Денис Антипов. Для основи кисті на спеціальному 3-D-принтері були роздруковані близько 20 пластикових деталей – долоня, фаланги пальців.

Ілюстрація: Terrifique