[ads-pc-2]

Вже 2 місяці осені минули, вже призабуті літні вечори, які були просто переповнені у кого пригодами, у кого домашнім затишком і любов’ю. А нагадати про це все холодною дниною Вам допоможе добрий фантаст Рей Бредбері та його “Кульбабове вино” – книга, яка надихає не просто існувати, а насолоджуватися кожним моментом у житті.

Окрім того незабутнього враження, що його справляє цей роман, він володіє незвичайною атмосферою невимушеності, невинності та щирості. Все тому, що всі складні процеси, котрі відбуваються навколо, пропускаються через призму думок малого Дугласа.

Чого вартий епізод, де хлопець раптом відчуває, що живий, справді живий! Серед прекрасного лісу, під час збирання ягід, його з головою накриває це відчуття. Мимоволі задумуєшся: а чи в тій атмосфері, в якій знаходжуся, я зможу таке відчути?

Кожного літа сім’я Дугласа робить кульбабове вино – ігристий напій, аромат якого пробуджує від вічного сну уяву, народжуючи у ній незабутні образи. На кожній пляшечці ставиться дата виробництва й згодом, коли літо мине, кожен може взяти пляшечку і, поглянувши на число, зігріти себе приємним спогадом.

Не дивлячись на світлість цієї книги, там все ж пробивається мінорний акорд у вигляді почуття самотності. У кожного самотність своя. У дитини, яка втратила зв’язок із добрим другом; у старого, який розуміє, що час все швидше проходить повз нього. Але Бредбері вчить безстрашно їй всміхатися, так само, як і всім негараздам, які трапляються, вчить, не зважаючи ні на що, бажати дихати, бачити, відчувати всім серцем!