[ads-pc-2]

“Lollapalooza – це територія свободи з людьми без кордонів, де панує найкраща музика, ніби із твого плейлиста”, – Орися Хім’як нещодавно повернулась із фестивалю Lollapalooza в Парижі. Нам вона розповіла про фестиваль, Париж, витрати і лайфхаки.  

Я знала про Lollapalooza давно. Регулярно слухала записи лайвів улюблених гуртів із фесту у Чикаго, Берліні та Сан-Паулу. Але в момент, коли зійшлись зірки, і організатори вирішили вперше провести фестиваль у Парижі, не залишалося нічого іншого, як поїхати. Я та троє моїх друзів так і зробили.

Lineup

Від лайнапу ставало якось дуже добре на душі: RHCP та The Weeknd, які були хедлайнерами, Lana Del Rey, London Grammar, Imagine Dragons, Alt-J, Editors, The Hives, Pixies, Tom Odell, LP ну дуже тішили. 4 сцени, біля яких хотілось бути одночасно. Квиток на два дні фестивалю обійшовся нам у 150 євро. І буду щирою, ці гроші виконавці та організатори відпрацювали до останньої копійчини. А емоцій вистачить, щоб розповісти про фестиваль навіть внукам.

Організація-навігація

Організація була досконалою – всі виступи за графіком. На вході суворий контроль, алкоголь ліквідовувавали одразу, навіть той, котрі хитрі туристи переливали у пляшки від води чи Кока-коли ;) Зате пропускали із власною їжею, хоча все можна було придбати на фесті: їжа у діапазоні 5-20 євро, а кухоль пива – 7 євро. Класне рішення – це система cashless. У спеціальних точках кожен учасник переносив на свій браслет готівку і розраховувався ним. Був навіть додаток для учасників, де кожен міг всю цю справу контролювати та згодом повернути кошти, які не витратив. Тож черги за їжею/алкоголем, звісно, були, але рухались досить швидко.

Ще дуже потішила будка «Prevention», де роздавали беруші для особливо чутливих слухачів, презервативи, медикаменти та інші засоби захисту. Організатори додали собі бонусів такою турботою про учасників. Величезний простір фестивалю (іподром Лоншан) та досить близьке розташування сцен не завдавали жодних проблем зі звучання.

Трансфер

Дістатись до фесту можна було на метро (2 євро), а вже від метро був трансфер до іподрому, де усе відбувалось. Хоча можна було і пройтись хвилин 10. Назад також був трансфер, і попри величезний потік сотень людей, все було організовано. Одного дня ми вирішили спробувати кошерного французького життя – проїхались убером (вийшло по 4 євро з особи)

Учасники

На фестивалі ти відчуваєш себе citizen of the world. І нічого дивного, адже подія збирає 160 тис. учасників з усіх континентів. Учасники та їх образи – це тема окремої статті. Після Lollapalooza можна сповна оцінити таке поняття як фестивальна мода. Вона не має канонів, заборон чи еталонів. Вигляд учасників рве усі шаблони, дивує, веселить і не залишає байдужим. Одним словом, можна вдягати будь-що або не одягати нічого, головне – не виглядати нудно. Учасники в шубах, трусах, костюмах звірів, відвертих і диких образах – це норма на Lollapalooza.

Париж

Було б несправедливо не розказати кілька слів про знайомство із містом, де відбувалась Lollapalooza. Ніколи не горіла бажанням відвідати Францію й скептично ставилась до цієї ідеї. Стільки фільмів, листівок, фото та розповідей чула про Париж, що здавалось, я там була сотню разів і не могла приховувати свій скептицизм. Та всі думки розвіюється, коли ти нарешті таки приїжджаєш туди. Щиру правду кажуть, що почуття між людьми і містами – це як справжні стосунки. У мене нічого не склалось ні з Берліном, ні з Віднем, ні з Києвом. Але з Парижем все по-іншому. Це місто – справжнісіньке кохання. Місто, в якому хотілося б залишитись на трохи довше, ніж тиждень, а то й повернутись сюди не один раз.

Помешкання і французька ментальність

Завдяки скрупульозному пошуку моїх друзів, ми знайшли чарівну квартирку за 40 хв. пішки від Ейфелевої вежі (що для масштабів Парижа, не так вже й далеко). Поселились у двоповерховій квартирі художника. Власник квартири навіть показав нам, де лежить Nutella і при виїзді сказав просто залишити ключі під килимком. А найприємнішим у цій квартирі були навіть не мансардні вікна на другому поверсі, а ціна – всього 60 євро за ніч для чотирьох, тобто по 15 євро з особи.

Велопрогулянки

Париж – місто велике, тому обійти його пішки – взагалі не варіант. Бразилійка, яка рік там мешкає нас застерігала, що за межами центру місто важко назвати безпечним».
Пересуватись Парижем можна на метро. Ми іноді практикували thug life і прострибували крізь турнікети двоє, оплативши лише один квиток. Згодом зрозуміли, що велосипед – значно краще рішення, до того ж, ціна – всього 2 євро за цілий день з умовою, що кожні 30 хвилин ти ставитимеш велосипед на станцію, яких у місті не одна сотня. Аби гарантувати, що ти не вкрадеш велосипед, на картці блокують 150 євро, але потім повертають. Сама велоінфраструктура міста викликала сльози – сльози щастя. Ти міг об’їздити все місто на велосипеді. На обсервацію Парижа в нас було всього-на-всього три дні. За цей час є шанс побачити лише культові локації: Ейфелеву вежу, Тріумфальну Арку, Лувр, Монмартр, Музей Помпіду, Люксембурзький сад, Собор Паризької Богоматері. Та найприємніше – це просто блукати французькими вуличками, не маючи запланованого маршруту.

Гастрономічний Париж

Про те, що ціни у Франції дуже агресивні, нас попередили заздалегідь. Ми не плекали надій харчуватись у кафе. Середня ціна за обід в ресторанчиках – 15-20 євро. Тому рятівними були супермаркети, де можна купити свіженький багет, фрукти, круасани, смачнющий сир і вино. А опісля мати традиційний пікнік біля Ейфелевої вежі. Така покупка на компанію із 4 осіб вам може обійтись по 2-3 євро з особи. Також, якщо ви розраховуєте на економваріант, налаштуйтесь готувати сніданки та вечері вдома. 

Якщо хочете привезти додому французьких сирів, то везіть з собою суперпакети, які ізольовують токсичні аромати. В іншому випадку на кордоні можуть подумати, що ви перевозите якусь токсичну біологічну зброю.

Несподіванки

Досить неочікувано, але Париж виявився не романтичним, як у фільмах, а пригодницьким. Вразило й те, що парижани все ж розуміли англійську і були готові допомогти, показати дорогу, провести чи пояснити, як взяти ровер в оренду. Та ще більш неочікувано, що першим, кого ми зустріли в Парижі, був не власник квартири, а три величезні пацюки. Припускаю, що відчайдушний вереск двох дівчат зі Львова почули навіть за межами Франції. Цікаво, що вони не ховаються і почуваються цілком комфортно навіть у туристичних точках – одного «красеня» ми зустріли, коли той прогулювався Марсовим полем. Це була наша ложка дьогтю, яка все ж не зіпсувала враження про місто та мандрівку. Ми прийняли й полюбили Париж таким, який він є.Загалом вся мандрівка обійшлась у 480 євро з усіма транспортними витратами, смачними сирами, вином, круасанами, сувенірами, проживанням і, звісно, квитками на Lollapalooza. Якщо підсумувати враження і неповторні емоції, то вийшла хай і коротка, але незабутня відпустка.

Текст та фото – Орися Хім’як