[ads-pc-2]

Ми продовжуємо розповідати вам дивовижні історії тих молодих людей, які не сиділи на місці та активно шукали можливості, які пропонує нам світ. Сьогодні в рубриці Apps Community – історія від Катерини Сніжко, яка після років роботи в юриспруденції наважилась вступити до мистецької академії в Амстердамі – і здійснила свою мрію.

– Як ти дізналась про свою програму та чому вирішила взяти у ній участь?

– В 2012 році я почала пошук освітніх закладів закордоном, де можна було б пройти курс з фотографії. Спершу я подала документи та пройшла співбесіду до University of the Arts London. Зважаючи, що в Києві є представництво цього університету, це значно полегшило процедуру подачі портфоліо, так само як і проходження самого інтерв’ю, яке теж відбулося в Києві. Так мене було зараховано до Saint Martins College, що в структурі Лондонського Університету.

Враховуючи, що я ніколи не навчалась за жодними арт чи дизайн напрямками в Україні, мені було складно оцінити переваги програми. З інформацією, яку мені надали в представництві, зрозуміти, що собою представляє подібна освіта, було практично неможливо.

Особисто для мене, значно краще спрацьовують рекомендації знайомих, які можуть розповісти про навчання з власного досвіду, адже так це не виглядає як типовий маркетинг. Саме тому я подала документи ще до однієї академії – Gerrit Rietveld Academie, що в Амстердамі. Якщо Saint Martins College був хоч якось на слуху, то про Голландську академію я ніколи в житті не чула. Порадила мені цей заклад сестра мого друга, яка успішно навчалась там протягом двох років. Двома основними перевагами на користь Рітвелд академії були – експериментальна спрямованість та порівняно низька вартість навчання. Так я прийняла рішення про переїзд до Амстердаму.

– Чи багато часу зайняв процес подачі заявки? Скільки грошей ти витратила на це?

– Дата мого інтерв’ю вдало співпала з туристичною поїздкою до Нідерландів, запланованою набагато раніше на кінець травня. Власне, академія пішла на зустріч та підтвердила дату та час, про які я просила. Тому мені не довелось відправляти резюме поштою і чекати. Особиста розмова була вкрай важливою. Особливо в моєму випадку, адже я мала переконати, що не дивлячись на якість мого портфоліо, яке я подавала вперше в житті, я намагалась змінити професію, і тут важливо було обґрунтувати, чому в віці 28 років після 6 років стажу в сфері юриспруденції мені так потрібна була освіта в арт академії.

Так мене запросили на екзамени, куди я приїхала через два тижні. Для екзамену  крім портфоліо необхідно було підготувати два завдання. Після екзамену процес відбору та оголошення результатів тривав близько трьох тижнів. Тобто на середину липня мені підтвердили, що я пройшла і можу приїжджати на навчання в кінці серпня.

Фінансова сторона. Рік навчання на бакалаврській програмі для студентів з країн – не членів ЄС коштує €5016.00 на 2014/2015 навчальний рік. Обов’язковим є оформлення дозволу на проживання. Наскільки я пам’ятаю, мені це коштувало близько €650.00. Віднедавна permit residence видається не на один рік, як це було раніше, а до закінчення терміну навчання – тобто на всі 3-4 роки, в залежності від програми. Таким чином немає необхідності в щорічному поновленні перміту та оплаті такої послуги, що значно зменшує витрати.

– Розкажи про ваш побут під час програми. Що входило у твої обов’язки?

– Система навчання кардинально відрізняється від української. Перш за все, все зав’язано на практиці, лекції встановлюються на півроку і проходять для всіх курсів з періодичністю раз на тиждень. Групові класи відбуваються здебільшого чотири рази на тиждень по 4 години. Так проходять обговорення проекту кожного, або презентуються завершені проекти. Кожне завдання – це міні проект. Саме завдання дуже часто окреслюється одним реченням. Все дуже індивідуально, тому кожен вирішує як робити проект, якими засобами та яких масштабів. Щоб було зрозуміліше – на департаменті фотографії для проектів студент може використовувати будь-які медіа: від  фотографії – до відео, або візуалізуючи іншими засобами – скульптура, інсталяція, проекція, малюнок. Тобто дається повна свобода вираження.

При цьому академія оснащена різноманітними воркшопами – майстернями. Самостійно можна займатись від ковки металу до публікації книжок. Моя перша книжка була надрукована саме в академії.

Система оцінювання теж дуже відрізняється від української. Оцінки не виставляються в принципі. Є 2 семестрових есесменти – зимовий і літній. Під час такого екзамену студентові надається аудиторія і він презентує всі проекти, зроблені за півроку-рік. Комісія з викладачів оцінює повноту, завершеність, докладені зусилля, чіткість комунікації арт-об’єктів з публікою.  Результат виражається в трьох можливих показниках “sufficient”, “doubts” або “insufficient”. Річна оцінка “insufficient” надає можливість пройти рік повторно.

– Що найбільше сподобалось і не сподобалось тобі у Нідерландах?

– За оцінкою HSBC Bank International’s Expat Explorer survey Нідерланди визнано самою недружелюбною для експатів країною. Оцінка проводилася по таких показниках як «здатність заводити дружні стосунки з місцевими жителями», «успіх у вивченні місцевої мови», «потенціал для інтеграції і соціалізації з місцевою спільнотою». Насправді, мені складно оцінювати, проживаючи в Амстердамі, адже серед моїх знайомих іноземців значно більше, ніж нідерландців. Нідерланди прекрасні, не зважаючи на погану погоду, яку їм часто приписують як майже неможливу для існування. Це однозначно не так. При цьому впродовж всього року можна забути про громадський транспорт і автомобілі, велосипед тут – це ваш найкращий друг. А от щодо медичного забезпечення, то мушу визнати, після року перебування я почала цінувати українську медицину. Загалом мені дуже комфортно. Змінюються цінності, міняється кут зору.

– Які найбільші висновки та користь ти для себе отримала в ході програми?

– Найбільше мене радує відмінність в українському перфекціонізмі, який нам прививали в школах і інститутах в Україні. Адже все побудоване за принципом «сім разів відміряй, один раз відріж». Тут не бояться робити помилки. Тут на них вчаться. Найголовніше, чому вчить академія – діяти, не чекаючи в обдумуванні проектів по року. Ідеї народжуються, щоб їх реалізовувати. Спробувавши щось зробити завжди можна вдосконалити.

Мені все ще бракує конструктивної критики. Але це, напевно, моя попередня професійна юридична деформація.

– Як плануєш використати отримані навички?

– Академія дає можливість вже протягом навчання брати участь у виставках, спілкуватись з досвідченими митцями, тобто практика починається дуже швидко. Головне обрати один напрямок після усіх експериментів. В будь-якому випадку, поле для роботи досить обширне, вибирати є з чого. Однак, на будь-якому з обраних напрямків позначаться чотири роки навчання в академії. І в першу чергу – спосіб мислення, прийняття рішень і швидкість реалізації проектів.

Безумовно всі практичні навички роботи з матеріалами, шовкографія, проектування моделей для 3D-принтера та їх друк, типографія, гравіювання, поліграфія, друк великих форматів у спеціальних фотографічних лабораторіях, а також робота з металами, деревом, пластиком – все це разом становить один з найцікавіших досвідів у моєму житті. Напрямок фотографія, як і всі інші, дозволяє використовувати, здавалось би, абсолютно не пов’язані з камерою речі. Але саме вони визначають оригінальність кінцевого результату, отриманого в процесі безлічі експериментів. Результати ми публікуємо ось тут http://experiolation.com/.