У вересні 1964 р. відбулося відкриття нового приміщення бібліотеки за адресою вул. Московська, 9 (де заклад розташовується і сьогодні). Відомості про цю урочисту подію опубліковані на сторінках газети «Южная правда» за 20 вересня 1964 р., де також зазначено, що серед почесних гостей заходу були просвітник та учитель А.М. Топоров, науковець Т.К. Пересунько та інші відомі діячі Миколаївщини.

Питання про офіційне присвоєння книгозбірні письменницького ім’я порушувалося ще на поч. ХХ ст. Так, 27 березня 1911 р. члени Ради бібліотеки одностайно підтримали пропозицію дирекції подати клопотання до місцевого уряду про надання їй ім’я письменника Л.М. Толстого, твори якого користувалися великим попитом серед читачів. Але владою міста це прохання було відхилено. Не була підтримана також ініціатива миколаївців, які у 1923 р. – рік смерті В.Г. Короленка, на сторінках місцевої преси виступали з пропозицією присвоїти книгозбірні ім’я письменника з метою увічнення його пам’яті.

Тільки 19 травня 1968 р. було затверджено постанову Ради Міністрів УРСР, згідно з якою Миколаївська обласна бібліотека носить ім’я О. М. Гмирьова, поета, який жив у Миколаєві.

Протягом свого існування бібліотека перетворилася з невеликої публічної книгозбірні на провідну бібліотечну установу регіону, що зберігає найкращі традиції донесення до найширших верств населення здобутків вітчизняної та світової культури та впроваджує новітні послуги та технології. Бібліотека стала найкрупнішим центром популяризації літератури. Перед читачами в різні роки виступали В. Сосюра, Ю. Смолич, О. Гончар, П. Загребельний, О. Сизоненко, М. Божаткін, В. Бойченко, Д. Кремінь та інші відомі письменники.

Сьогодні фонд бібліотеки нараховує більше 2 млн. видань на традиційних та електронних носіях інформації з усіх галузей знань 44 мовами світу. За рік бібліотека отримує близько 7 тис. книг і понад 900 назв періодичних видань. Особливий інтерес викликають рідкісні і цінні зразки писемності ХVІІІ – поч. ХХ ст., серед яких прижиттєві видання творів О. Пушкіна, М. Ломоносова, Г. Квітки-Основ’яненка, М. Кропивницького, Лесі Українки, журнал «Основа», книги видатних типографів минулого, видання з дарчими написами авторів. У фонді бібліотеки міститься найбільше на Миколаївщині зібрання краєзнавчих документів.

Щорічно бібліотека обслуговує близько 26 тис. користувачів. Серед її читачів є відомі вчені, письменники, художники, політики та громадські діячі.

– Які веб-проекти має бібліотека, окрім основного сайту (тематичні блоги, сайти)? Чому ці сайти присвячено?

Бібліотека сьогодні орієнтується і на віртуальних користувачів, створюючи он-лайн ресурси. Так, окрім офіційного сайту, де можна отримати віртуальну довідку, переглянути віртуальні виставки, здійснити пошук літератури, бібліотека створила та підтримує такий ресурс як Регіональний інформаційний портал „Прибужжя”. Інформаційне наповнення порталу здійснюється за участі структурних підрозділів облдержадміністрації, райдержадміністрацій та міських рад, що надають інформацію щодо відповідних напрямків розвитку Миколаївського регіону. Також на порталі можна знайти посилання на регіональні онлайн-ресурси. Відвідуваність даного ресурсу за 2 останні роки складає більше 850 тис.

Бібліотека має блог «Книжковий континент», створений для тих, хто любить книги та читання. Розділи блогу: «Творчість наших читачів», «Літературні цікавинки», «Мозаїка книжкових новинок», «Bookcrossing», «Цікаві факти про книги», «Свята, пам’ятні та знаменні дати, присвячені книгам». Це своєрідний майданчик, де можуть вільно спілкуватися любителі читання самих різних жанрів. На цьому блозі є можливість поділитися враженнями від прочитаного, запитати пораду або допомогу у пошуку книг, поспілкуватися з людьми, які розділяють ваші інтереси, залишити коментарі.

У бібліотеці для користувачів організовано 25 автоматизованих робочих місць з можливістю вільного доступу до ресурсів Інтернет, у тому числі й за технологією Wi-Fi, де окрім комп’ютерів можна скористатися електронними книгами та планшетними комп’ютерами. Більшість таких робочих місць створено в інформаційно-ресурсних центрах, де можна отримати спеціалізовану інформацію. Це – Центр доступу громадян до офіційної інформації, Центр європейської інформації, Регіональний інформаційний центр, Центр „Вікно в Америку”, Інтернет-центр та Регіональний тренінговий центр.

– Як оцінюєте стан справ у вітчизняному книговидавництві? Чого бракує сучасним видавництвам в Україні та сучасним читачам?

Український книжковий ринок протягом останніх 20 років не зміг набути рис, притаманних більшості європейських країн. Причин цього явища досить багато, однак головними з них були і залишаються:

• відсутність стратегії розвитку національного книговидання;
• неконтрольованість імпорту якісної друкованої продукції;
• відсутність власної системної дистрибуційної та роздрібної книжкової торгівлі;
• відсутність на державному рівні ефективної програми популяризації серед різних вікових груп і прошарків населення книги і читання як найефективніших важелів впливу на формування людської особистості, нації та держави.

– А які новинки книжкового ринку могли б порекомендувати своїм (і нашим) читачам?

На сьогодні найбільш популярними є серійні видання, що представлені такими видавництвами: «Фоліо» (серії «Карта світу», «Бібліотека світової літератури», «Бібліотека нобелівських лауреатів», «Графіті», «Південна бібліотека», «Автографи часу», «Історія України в романах») та видавництво «КВІЦ» (серія «Українська історія великого народу»).

– Дякую вам за розмову! Наостанок – ваші побажання нашим читачам.

Хочемо побажати усім, хто любить читати у будь-якому форматі і шанує книгу ніколи не зупинятися у духовному зростанні, пізнанні нового. Нехай книга буде для вас вірним другом. Читайте, навчайтеся і радійте новим знанням!

Фото надане колективом бібліотеки | Цей матеріал вперше було опубліковано в грудні 2012-го року в блозі 5Books