A password will be e-mailed to you.

DSC_0686_1

За розвитком інфраструктури Львів і Київ крокують в ногу. Можливо, Львів навіть трохи випереджає столицю, адже кількість населення і розміри міст сильно відрізняються. В обох зарядки для електрокарів з’являються завдяки середньому бізнесу, а не лише величезним компаніям на кшталт мережі “Окко”. В Києві зароджується тенденція до появи зарядок на парковках кафе, ресторанів і торгових центрів. Особливість Львова – станції в готельних комплексах. Все ж наша західна столиця – потужний туристичний центр, розташований під боком Євросоюза.

CSC_0642_1

Ми заночували саме в такому приміському готелі із назвою “Рафаель”, який буквально кілька днів тому встановив собі зарядну станцію. До речі, українського виробництва: симпатичні та цілком ефективні зарядки виготовляє дніпропетровська компанія E-Line. Наш колега по марафону жовтий “Запорожець” поселився в аналогічному готельному комплексі “Древній град”, який також нещодавно встановив зарядну станцію. Обидві вони працюють зі змінним струмом, але оперують вищими аніж в звичайній побутовій мережі показниками потужності. 24-кіловатну батарею нашого Ліфа на такій зарядці можна повністю заправити за 3,5 години проти 7-8 годин від домашньої розетки.

Що краще: електрозаправка поблизу готелю чи поруч з рестораном чи ТРЦ? Львів чи Київ? Ідеальним варіантом для міста буде їхній симбіоз.

DSC_0796_1

Дивно, але у напрямку Кракова, де нам треба фінішувати, немає жодної зарядної станції. Організатори марафону знають про такі проблемні місця на маршруті, тому взяли з собою спеціальні мобільні зарядки: трейлери зі станціями, які підключаються до міської мережі та роздають необхідні кіловати усім учасникам ралі. Але що робити звичайному краківському власнику електрокара, який хоче з’їздити на вихідні до Львова? Сподіватися можна лише на ємність акумулятора власного авто. 337 км відстані спроможна подолати лише Тесла чи переробки на кшталт нашого жовтого “Запорожця”. До речі, цим доморощеним електрокаром керують одесити. Хороший у них вийшов жарт: лідерами марафону за запасом ходу є це “диво” радянського автопрому та ультра-сучасна Тесла, яка немов потрапила в наш світ з майбутнього.

DSC_0793_1

До Кракова ми їдемо в максимально економному режимі: бережемо заряд акумулятора. Таку електричну ощадливість дивно застосовувати на тлі численних вітрогенераторів, якими всіяна вся східна Польща. Вітрогенератор, електрозаправка, автомобіль, який споживає цю чисту електрику – це ж абсолютно логічний ланцюжок. Чому поляки не хочуть замкнути це ідеальне коло циркуляції електрики? Принаймні в цій частині країни. Не дивно, що за рівнем продажів електрокарів Польща на фоні інших країн ЄС пасе задніх: з початку року продано лише 42 автомобілі на електротязі. Найпопулярнішим з них є недешевий навіть для заможних німців BMW i3, не кажучи вже про поляків. Це свідчить про те, що “електрифікація” Польщі поки не стала масовим явищем. Модним трендом – можливо.

Якщо глянути на карту зарядок PlugShare, можна помітити, як країни зі слабшою інфраструктурою тягнуться до сильніших. Всі зарядні станції Білорусі, в тому числі три “швидких” стандарту CHAdeMO, встановлені на шляху Мінськ – Вільнюс. Литва допомагає своєму південно-східному сусіду стати більш сучасною країною. Аналогічна історія з поляками: Німеччина, Словаччина, Чехія – всі ці країни значно випереджають Польщу у розвитку зарядної мережі, поступово поширюючи її в цій сусідній для них країні.

DSC_1035_1

Логічно, що Україна в розвитку інфраструктури для електрокарів також орієнтується на західний напрямок. Але хто кого тягнутиме – ще питання. Якщо темпи появи нових зарядок у нас збережуться, скоро ми станемо східними “донорами” вірусу електроруху для Польщі, а не навпаки.

Всі фото: Ірина Брязгун

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її і натисніть Shift + Enter або клікніть тут, щоб повідомити нас.