A password will be e-mailed to you.

balkany

yostapДля більшості туристів Балкани залишаються білою плямою на мапі Європи. Усі їдуть в Париж, Прагу, Венецію, і лише небагатьох притягує до себе невідомість Боснії, Чорногорії чи Албанії. І дарма – насправді колориту там значно більше, ніж у світових туристичних центрах. Тур Балканами однозначно залишить по собі купу яскравих спогадів. Але для цього необхідно знати декілька важливих речей, які спростять й урізноманітнять подорож. До вашої уваги – 5 корисних порад, що базуються на власному мандрівному досвіді.

Автостоп. Якщо ви збираєтесь подорожувати стопом, слід врахувати те, що на Балканах з цим можуть виникнути проблеми. Хоча все залежить від країни. В Словенії та Боснії зловити машину доволі просто, в Албанії та Сербії з цим також не має виникнути проблем.  А от Хорватія й Чорногорія – мертві зони. З невідомих мені причин люди (як місцеві, так і туристи) підбирають мандрівників тут вкрай рідко. І хоча 90% автівок їде в потрібному напрямку, жодна з них не зупиниться. Для прикладу, з чорногорського Котора до Дубровніка (відстань 90 км) я дістався за 12 годин, 6 з яких провів на одній заправці, ловлячи попутку. Тому в Хорватії й Чорногорії раджу їздити автобусами. Краще заплатити 12 євро, аніж чекати 12 годин.

Перетин кордону. Зважте, що балканські прикордонники – не найрозумніші прикордонники в світі. З англійською у них складно, тому це спілкування не можна назвати найприємнішим. У хорватів можуть виникнути претензії до польської шопінг-візи (мого товариша три години тримали на допиті через це), а при виїзді з Чорногорії, скоріш за все, попросять довідку з готелю чи хостелу, тому обов’язково вимагайте її на рецепції. Якщо ж ви ночували у знайомих чи по каучсерфінгу – доведеться нудно пояснювати на кордоні, в кого і чому. Окрема історія зі штампами – прикордонники на Балканах ставлять їх абияк: на попередню візу, посередині сторінки, догори ногами, вкінці паспорта… Тому заздалегідь попереджайте стражів кордону, щоб не псували чистих сторінок, якщо є місце на проштампованих: вони вам ще знадобляться на візи.

Вуличний заробіток. На Балканах доволі просто заробити гроші. Вмієте грати на гітарі, співати, танцювати? Наберіться сміливості й веселого настрою і робіть це на вулиці :) Якщо вас це не бентежить, звісно. Тут просто неба майже ніхто не виступає, тому люди позитивно сприймають вуличних артистів й щедро кидають їм гроші. За три години пісень під укулеле (по годині в Которі, Мостарі та Сараєво) ми заробили трохи більше 100 євро. Для Балкан це справді багато, бо ціни тут не набагато дорожчі, ніж в Україні.

Їжа. Не відмовляйте собі в задоволенні скуштувати національних страв. Тим більше, що на Балканах ситно поїсти можна досить дешево. І зараз мова не про фрукти і фастфуд, а про повноцінні другі страви. Обов’язково спробуйте чевапчічі (баранячі ковбаски в традиційному хлібі), масленіцу (пиріг з різноманітними начинками, политий натуральним йогуртом), а в приморських містах – страви з риби та мідій. Дешево, смачно, і головне – ситно.

Секретні місця. В теплу пору року в морських містах Хорватії, Чорногорії, Албанії багато туристів й на публічних пляжах, як правило, ніде яблуку впасти. Тут є два виходи: або прокидатись вдосвіта й швиденько займати місця, або йти туди, куди ходять відпочивати місцеві. В Дубровніку, наприклад, це скеляста бухта недалеко від центру, або ж острів Локрум. Там нема пісочку й потрібно ходити в тапках, щоб не поранити ноги об гостре каміння, проте вода надзвичайно чиста, навколо неймовірні пейзажі, а головне – там нема великого скупчення людей.  Щодо Словенії, то популярним серед туристів є гірське озеро Блед. Воно справді варте уваги, проте якщо ви хочете відпочити в тиші й спокої – їдьте на Бохінь. Це зовсім поруч, але природа там набагато гарніша, вода чистіша, і знову ж таки, менше людей.

Гарних подорожей та бережіть себе!

Текст і фото: Остап Яриш

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її і натисніть Shift + Enter або клікніть тут, щоб повідомити нас.