A password will be e-mailed to you.

Виявляється, будувати хмарочоси в Україні почали задовго до незалежності чи часів СРСР. Навіть у складі Російської імперії у великих містах тодішньої України активно будувалися справжні архітектурні шедеври. І без сумніву, саме в ті часи було визначено вигляд історичних центрів багатьох міст.

Першим справді високим будинком в Україні став Будинок Гінзбурга у Києві. Його проектування та спорудження почалося напередодні Першої Світової війни, у 1910-1912 роках. В рік завершення будівництва хмарочос став найвищим на території Російської імперії.

Проект Будинку Гінзбурга розробили одеські архітектори, а сама будівля стояла там, де зараз у Києві стоїть готель Україна – на пагорбі над Майданом. Будівля була незвичайною тим, що різні її частини мали різну поверховість (через розміщення на пагорбі). Вартість будівництва становила 1,5 млн рублів, на нього пішло 12 млн цеглин. Хмарочос першим у Києві отримав ліфти американської фірми Отіс.

Власником хмарочосу був Лев Гінзбург, відомий київський підприємець та забудовник. Висота Бидинку Гінзбурга становила, за різними даними, 45-55 м, а разом зі шпилем, що увінчував споруду – 60-70 м. Функціональне призначення хмарочосу було стандартним – на першому поверсі розмістився торговий центр, на горішніх поверхах – готель з фешенебельними кімнатами. До 1928 року, коли у Харкові побудували Держпром, Будинок Гінзбурга був найвищою спорудою в Україні.

Його історія завершилася під час війни, коли тут розмістилася підпільна штаб-квартира радянського диверсанта Івана Кудрі. Коли до окупації Києва німцями в 1941 році лишалися лічені дні,  підрозділи радянської армії та НКВД почали мінування центру міста. Були заміновані електростанції, водогін, мости через Дніпро, колії, і все це робилося у режимі секретності. В підвали Будинку Гінзбурга було завезено значну кількість вибухівки, як і в інші споруди на Хрещатику.

24 вересня 1941 року о 23:00 Будинок Гінзбурга та кілька будинків на Хрещатику злетіли на повітря, поховавши під собою як німців, так і мирних жителів. Пізніше радянське керівництво хотіло скинути всю провину на Івана Кудрю, але відомо, що напередодні вибуху він разом з дружиною у самій білизні встиг вибігти з Будинку Гінзбурга, та й підірвати власний таємний штаб він не зміг би.

Руїни першого хмарочосу України простояли на своєму місці більше десяти років – аж поки в 1950-х роках на тому місці не почали зводити готель Москва (тепер “Україна”). Будівля була настільки сильною, що вибух не зміг повністю її знищити, і від хмарочосу залишився лише каркас.

photo via zalizyaka

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її і натисніть Shift + Enter або клікніть тут, щоб повідомити нас.