Меню & пошук

Бібліотеки України: обласна бібліотека ім. Гмирьова у Миколаєві

Бібліотеки України: обласна бібліотека ім. Гмирьова у Миколаєві

[ads-pc-2]

Бібліотеки України: обласна бібліотека ім. Гмирьова у Миколаєві

На початку грудня я контактував із керівництвом однієї із найбільших та найстаріших бібліотек на Півдні України – у місті Миколаєві. Маю зазначити, що керівництво бібліотеки імені Гмирьова одразу відгукнулось на запит, надісланий до них електронною поштою (на відміну від кількох обласних бібліотек, куди я теж писав; але там чи то не читають власну електронну скриньку, чи просто не вміють нею користуватись). Кілька листів – і ось і читачі можуть ближче познайомитись із цією славною установою. Розповідають заступники директора Агаркова В.В. та Моїсеєва Н.В.:

– Розкажіть нашим читачам трохи про історію бібліотеки, на честь кого і чому так названа, коли була заснована, який книжковий фонд, якісь цікаві факти з історії її існування.

– Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова була відкрита як Миколаївська громадська бібліотека завдяки зусиллям інтелігенції міста. Понад 200 городян поставили свої підписи під проханням до губернатора про створення бібліотеки, що зробило можливим її відкриття. Дата затвердження першого статуту бібліотеки – 11 листопада 1881 р. – вважається днем її заснування. Перших відвідувачів книгозбірня прийняла 28 січня 1882 р.

У перші роки свого існування бібліотека повністю залежала від пожертвувань читачів, від плати за користування книжковим фондом і на кошти, які збиралися за читання публічних лекцій, що проводилися у бібліотеці. Книгозбірня була вдячна кожному, хто вносив у її скромний бюджет хоч невелику суму, дарував їй хоч одну книжку. У вестибюлі бібліотеки була навіть спеціальна карнавка для пожертвувань. Прізвища людей, які допомагали бібліотеці та дарували їй літературу з приватних колекцій щороку друкувались у звіті бібліотеки. Ці книги і сьогодні зберігаються у фонді та займають почесне місце серед рідкісних і цінних видань.

Бібліотеки України: обласна бібліотека ім. Гмирьова у Миколаєві

У кінці ХІХ – на поч. ХХ ст. активними членами Ради бібліотеки були такі видатні особи, як Г. Ге, М. Аркас, В. Рюмін, М. Рубакін; бібліотека мала 3488 передплатників, а її книжковий фонд становив близько 50 тис. книг.

Знаковою подією в історії бібліотеки стала передача земельної ділянки для будівництва власного приміщення. Закладка будівлі відбулася 1 травня 1894 р. Значну частину коштів на будівництво бібліотеки пожертвував відставний підполковник корпусу флотських штурманів у відставці О. В. Нужнов. Відкриття та освячення приміщення відбулося 27 грудня 1894 р., в якому вона знаходилася до 1964 р.

Бібліотеки України: обласна бібліотека ім. Гмирьова у Миколаєві

1938 року Миколаївська центральна бібліотека набула статусу обласної. З цього часу вона є інформаційно-методичним і координаційним центром з питань бібліотекознавства і книгознавства для бібліотек всіх систем і відомств Миколаївської області.

Бібліотека працювала та обслуговувала читачів навіть у роки Великої Вітчизняної війни. Матеріали Миколаївського обласного архіву підтверджують цей факт. Згідно зі звітами з серпня 1941 р. по 3 березня 1944 р. бібліотекарі обслужили 6361 читача, яким було видано 65158 видань.
Бібліотеки України: обласна бібліотека ім. Гмирьова у Миколаєві

У вересні 1964 р. відбулося відкриття нового приміщення бібліотеки за адресою вул. Московська, 9 (де заклад розташовується і сьогодні). Відомості про цю урочисту подію опубліковані на сторінках газети «Южная правда» за 20 вересня 1964 р., де також зазначено, що серед почесних гостей заходу були просвітник та учитель А.М. Топоров, науковець Т.К. Пересунько та інші відомі діячі Миколаївщини.

Бібліотеки України: обласна бібліотека ім. Гмирьова у Миколаєві

Питання про офіційне присвоєння книгозбірні письменницького ім’я порушувалося ще на поч. ХХ ст. Так, 27 березня 1911 р. члени Ради бібліотеки одностайно підтримали пропозицію дирекції подати клопотання до місцевого уряду про надання їй ім’я письменника Л.М. Толстого, твори якого користувалися великим попитом серед читачів. Але владою міста це прохання було відхилено. Не була підтримана також ініціатива миколаївців, які у 1923 р. – рік смерті В.Г. Короленка, на сторінках місцевої преси виступали з пропозицією присвоїти книгозбірні ім’я письменника з метою увічнення його пам’яті.

Тільки 19 травня 1968 р. було затверджено постанову Ради Міністрів УРСР, згідно з якою Миколаївська обласна бібліотека носить ім’я О. М. Гмирьова, поета, який жив у Миколаєві.

Протягом свого існування бібліотека перетворилася з невеликої публічної книгозбірні на провідну бібліотечну установу регіону, що зберігає найкращі традиції донесення до найширших верств населення здобутків вітчизняної та світової культури та впроваджує новітні послуги та технології. Бібліотека стала найкрупнішим центром популяризації літератури. Перед читачами в різні роки виступали В. Сосюра, Ю. Смолич, О. Гончар, П. Загребельний, О. Сизоненко, М. Божаткін, В. Бойченко, Д. Кремінь та інші відомі письменники.

Сьогодні фонд бібліотеки нараховує більше 2 млн. видань на традиційних та електронних носіях інформації з усіх галузей знань 44 мовами світу. За рік бібліотека отримує близько 7 тис. книг і понад 900 назв періодичних видань. Особливий інтерес викликають рідкісні і цінні зразки писемності ХVІІІ – поч. ХХ ст., серед яких прижиттєві видання творів О. Пушкіна, М. Ломоносова, Г. Квітки-Основ’яненка, М. Кропивницького, Лесі Українки, журнал «Основа», книги видатних типографів минулого, видання з дарчими написами авторів. У фонді бібліотеки міститься найбільше на Миколаївщині зібрання краєзнавчих документів.

Щорічно бібліотека обслуговує близько 26 тис. користувачів. Серед її читачів є відомі вчені, письменники, художники, політики та громадські діячі.

– Які веб-проекти має бібліотека, окрім основного сайту (тематичні блоги, сайти)? Чому ці сайти присвячено?

Бібліотека сьогодні орієнтується і на віртуальних користувачів, створюючи он-лайн ресурси. Так, окрім офіційного сайту, де можна отримати віртуальну довідку, переглянути віртуальні виставки, здійснити пошук літератури, бібліотека створила та підтримує такий ресурс як Регіональний інформаційний портал „Прибужжя”. Інформаційне наповнення порталу здійснюється за участі структурних підрозділів облдержадміністрації, райдержадміністрацій та міських рад, що надають інформацію щодо відповідних напрямків розвитку Миколаївського регіону. Також на порталі можна знайти посилання на регіональні онлайн-ресурси. Відвідуваність даного ресурсу за 2 останні роки складає більше 850 тис.

Бібліотека має блог «Книжковий континент», створений для тих, хто любить книги та читання. Розділи блогу: «Творчість наших читачів», «Літературні цікавинки», «Мозаїка книжкових новинок», «Bookcrossing», «Цікаві факти про книги», «Свята, пам’ятні та знаменні дати, присвячені книгам». Це своєрідний майданчик, де можуть вільно спілкуватися любителі читання самих різних жанрів. На цьому блозі є можливість поділитися враженнями від прочитаного, запитати пораду або допомогу у пошуку книг, поспілкуватися з людьми, які розділяють ваші інтереси, залишити коментарі.

Бібліотеки України: обласна бібліотека ім. Гмирьова у Миколаєві

У бібліотеці для користувачів організовано 25 автоматизованих робочих місць з можливістю вільного доступу до ресурсів Інтернет, у тому числі й за технологією Wi-Fi, де окрім комп’ютерів можна скористатися електронними книгами та планшетними комп’ютерами. Більшість таких робочих місць створено в інформаційно-ресурсних центрах, де можна отримати спеціалізовану інформацію. Це – Центр доступу громадян до офіційної інформації, Центр європейської інформації, Регіональний інформаційний центр, Центр „Вікно в Америку”, Інтернет-центр та Регіональний тренінговий центр.

– Як оцінюєте стан справ у вітчизняному книговидавництві? Чого бракує сучасним видавництвам в Україні та сучасним читачам?

Український книжковий ринок протягом останніх 20 років не зміг набути рис, притаманних більшості європейських країн. Причин цього явища досить багато, однак головними з них були і залишаються:

  • відсутність стратегії розвитку національного книговидання;
  • неконтрольованість імпорту якісної друкованої продукції;
  • відсутність власної системної дистрибуційної та роздрібної книжкової торгівлі;
  • відсутність на державному рівні ефективної програми популяризації серед різних вікових груп і прошарків населення книги і читання як найефективніших важелів впливу на формування людської особистості, нації та держави.

– А які новинки книжкового ринку могли б порекомендувати своїм (і нашим) читачам?

На сьогодні найбільш популярними є серійні видання, що представлені такими видавництвами: «Фоліо» (серії «Карта світу», «Бібліотека світової літератури», «Бібліотека нобелівських лауреатів», «Графіті», «Південна бібліотека», «Автографи часу», «Історія України в романах») та видавництво «КВІЦ» (серія «Українська історія великого народу»).

– Дякую вам за розмову! Наостанок – ваші побажання нашим читачам.

Хочемо побажати усім, хто любить читати у будь-якому форматі і шанує книгу ніколи не зупинятися у духовному зростанні, пізнанні нового. Нехай книга буде для вас вірним другом. Читайте, навчайтеся і радійте новим знанням!

Фото надане колективом бібліотеки | Цей матеріал вперше було опубліковано в грудні 2012-го року в блозі 5Books

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

0 Коментарів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: