Меню & пошук

Школа літменеджменту: Як на Гогольфесті вчили робити літературні фестивалі та продавати книжки

Школа літменеджменту: Як на Гогольфесті вчили робити літературні фестивалі та продавати книжки

[ads-pc-2]

Школа літменеджменту: Як на Гогольфесті вчили робити літературні фестивалі та продавати книжки

Нещодавно в рамках літературної частини Гогольфесту «Генезис» пройшла ІІІ Школа літературного менеджменту. 20 молодих менеджерів вчилися майстерності проектного менеджменту, фандрейзингу, особливостям функціонування видавництв та виданню книжок, промоції книжок, організації презентацій, міжнародній співпраці у сфері літератури.  

Перед початком Школи редакція Inspired поставила декілька питань куратору проекту, засновнику Центру літературної освіти, – Дмитру Стретовичу:

– Коли і як з’явилась ідея проведення Школи літературного менеджменту?

– 2011 року з’явилася ідея і пройшла перша Школа літературного менеджменту. Все насправді дуже просто: наша команда, намагаючись займатися літературним менеджментом, постійно стикалася з тим, що нам не вистачає багатьох професійних знань з різних компонентів культурного менеджменту. І ми подумали, що якщо є зацікавлених в цьому кілька людей, то очевидно ж, що має бути ще багато таких самих. Власне і зробили цю Школу, яка відразу отримала гарний фідбек у середовищі молодих культурних менеджерів. Виявилося, що такий проект дійсно потрібний був літературному процесу.

Школа літменеджменту: Як на Гогольфесті вчили робити літературні фестивалі та продавати книжки
Проект учасників Школи літменеджерів VERSіЯ

– Які завдання ставите перед собою в довгостроковій перспективі?

– Створити платформу для ефективної комунікації і співпраці літературних менеджерів, і звісно ж, надати їм можливість постійного розвитку, професійного вдосконалення.

– Чому обрали в якості майданчика Гогольфест, а не «Форум видавців», скажімо?

– Школа традиційно відбувається у Києві. І цього року Гогольфест сам звернувся з пропозицією провести в них цю школу. Причин відмовлятися не було. А щодо «Форуму» – то він і так надто завантажений, щоб туди “впихати” ще й нашу школу.

Цьогорічна Школа літературного менеджменту запам’ятається не лише хорошою триденною практичною частиною, а й практичним завданням для учасників, яке полягало в тому, щоб організувати власну акцію в рамках Гогольфесту одразу після Школи. Щодо останніх варто додати: щоб стати учасником Школи менеджерів потрібно було пройти конкурсний відбір, мати досвід організації літературних заходів. Усього було 55 охочих стати учасником проекту. Організатори відібрали 20 найбільш вмотивованих.

Школа літменеджменту: Як на Гогольфесті вчили робити літературні фестивалі та продавати книжки
Лектор Школи Віра Балдинюк

Спікерами Школи стали професіонали культурно-літературного менеджменту: директорка Фундації «Центр Сучасного Мистецтва» Катерина Ботанова, видавець і перекладач Завен Баблоян, директор видавництва «Електрокнига» і письменник Антон Санченко, письменник Максим Кідрук, літературний агент Юка Гаврилова, літературний критик Тетяна Терен, програмний директор Львівського міжнародного літературного фестивалю Григорій Семенчук, редактор онлайн-журналу «Korydor» Віра Балдинюк, директор Міжнародної літературної корпорації «MERIDIAN CZERNOWITZ» Ірина Вікирчак та медіа-менеджер агенції «АртПоле» Тетяна Манзюк.

Школа літменеджменту: Як на Гогольфесті вчили робити літературні фестивалі та продавати книжки
Лектор Школи Тетяна Терен

Лектори розповіли учасникам про основні 4 стовпи, на яких тримається культурний менеджмент, особливості функціонування видавництва, інтернет-технології створення та просування книги, як зробити із себе письменника «своїми руками», як організувати літературний фестиваль, та як знайти на нього кошти, як правильно організувати презентацію книги, та як її просувати. Зачепили тему організації актуальних нині міждисциплінарних мультимедійних проектів, у основі яких є літературний твір, а також питання міжнародної співпраці у сфері літератури.

Школа літменеджменту: Як на Гогольфесті вчили робити літературні фестивалі та продавати книжки

Григорій Семенчук, «Форум Видавців»: «Над кожним фестивалем, «великим» чи «маленьким», треба працювати і шукати кошти, адже якщо ти зупинишся, – фестиваль перетвориться на «мєждусобойчік»»

Школа літменеджменту: Як на Гогольфесті вчили робити літературні фестивалі та продавати книжки

Ірина Вікирчак, MERIDIAN CZERNOWITZ: «Усі хочуть працювати з «брендом» – працюйте над «брендом». Валюта, яка ходить у нас, – це повний зал».

Школа літменеджменту: Як на Гогольфесті вчили робити літературні фестивалі та продавати книжки

Тетяна Манзюк, «Арт-поле»: «Для людей мистецький твір починається з того, як вони побачили афішу, а не з самого твору».

Школа літменеджменту: Як на Гогольфесті вчили робити літературні фестивалі та продавати книжки

Юка Гаврилова, літературний агент: «Перед презентацією сам сходи в туалет і відведи туди автора. На всі культурні проекти не вистачає грошей – це треба враховувати».

Школа літменеджменту: Як на Гогольфесті вчили робити літературні фестивалі та продавати книжки

Результатом практичної частини Школи стали дві літературні події: «PОetryМойка» та «Лабораторія VERSіЯ: митці творять спільно з аудиторією». Головна вимога до події полягала в тому, щоб концепції заходів уписувалися у загальний контекст «Гогольфесту» та літературної програми «Генезис». Учасники опинилися в «лабораторних умовах», коли все потрібно було організувати за один-два дні. І вони впоралися із завданням: встигли продумати концепцію акцій, домовитися з учасниками, провести промо-кампанію, зібрати глядачів, і власне провести сам захід.

Школа літменеджменту: Як на Гогольфесті вчили робити літературні фестивалі та продавати книжки

«Цього разу Школа літменеджерів особливо потішила. По-перше, вдала ідея робити Школу більш-менш тематичною: це мобілізує і орієнтує як студентів, так і викладачів. По-друге, вдала ідея проводити Школу в рамках великої культурної події: це дозволяє всім добре триматися контексту, відчувати контакт з реальністю. Ну і по-третє, дійсно вдалою була ідея в цих умовах дати практичне завдання: це робить навчання більш цілеспрямованим і ефективним», – вважає лектор школи видавець Завен Баблоян.

«Проекти, реалізовані учасниками Школи, були успішними. І за концепцією, і за виконанням. Якщо й траплялися недоліки, то вони компенсувалися запалом організаторів, які, сподіваюсь, отримали дещицю свого задоволення від роботи над своїми акціями», – додав куратор літературної частини Гогольфест «Генезис» Олександр Михед.

Марія Салівон, учасниця: «Мені сподобалося школа, тому що організатори добре попрацювали: не було накладок, піца на обід вчасно приїжджала. Прийшли дуже цікаві люди, які поділилися цінним досвідом для можливо нашої майбутньої роботи».

Олена Недожогіна, учасниця: «Проект був стовідсотково корисним для мене. Здебільшого я дізналася про те, скільки я всього не знаю про літературу та літературний менеджмент, що існує багато дрібниць, які треба продумати наперед, і, якщо цього не зробити, то все вийде лише на 50 відсотків».

Лена Сидоренко, учасниця: «Я як людина досить далека від літератури хотіла почути більше практичного та універсального, і я це почула. Мені було цікаво поспілкуватися із людьми які роблять літературний процес, продукують і продають його. Останнє – це взагалі неоціненний досвід. Школа корисна тим, що людина може повчитися, поспілкуватися, знайти потрібні контакти. Думаю варто продовжувати  та удосконалювати цей проект».

Марта Єременко, учасниця: «Було дуже цікаво. Останні враження будуть від реалізації нашого проект: ми дуже швидко встигли сконцентруватися і придумати все».

Текст: Ольга ГончарФото: Центр літературної освіти та Ольга Вишневська

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

1 Comment

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: