[ads-pc-2]

Цього літа в Україні проходив досить масштабний конкурс дизайну під назвою Ukrainian Design: The Very Best Of, в якому могли взяти участь усі охочі. Роботи можна було подавати у кілька категорій, серед яких був і графічний, і промисловий, і digital дизайн. Ми ж вирішили написати про одного з переможців в категорії Дизайн середовища.

Проект Левка Давидюка “Три копиці” представляє собою концепт готельно-ресторанного комплексу, який використовує етнічні мотиви – від загального виду до дрібних деталей. Три будинки виконані у формі копиці сіна, а ландшафт нагадує орнаменти з волинської вишивки. Ми поговорили з автором проекту про те, яка історія його створення, а також наскільки реальною є можливість його втілення.

– Скільки часу пішло на створення конкурсної роботи?

– Ідея формувалася близько року, ще до початку конкурсу. Головним завданням на той час було втілення цікавої ідеї. На детальне опрацювання я витратив чотири місяці.

– Коли визначився з майбутнім напрямком життя?

– В 5 років вже будував будинки з LEGO, в 10 років перші спроби спроектувати свій будинок. В подальшому це і визначило майбутню професію.

– Як ти думаєш, наскільки для дизайнера важливим є диплом?

– В Академії дизайну пріоритетом диплом для мене не був. Освіту я здобував на реальних проектах. Вже з першого курсу в мене були готові проекти і це посприяло доброму досвіду.

– Чим займаєшся зараз?

– Зараз в процесі розробка дизайну квартири в Києві для телепрограми “Ремонт плюс” (1+1). Окрім цього формую концепцію скверу для центральної частини міста Луцька.

– З якими проблемами “львівського” розуміння дизайну довелось зіштовхуватись?

– Львів є досить європейським і цікавим містом, проте я часто не розумію консервативності замовників, з якими доводиться стикатись. Вони погано сприймають естетику мінімалізму, тому намагаються перенаситити інтер’єр кількістю деталей, якими, на їхню думку, вони підтвердять свій статус.

– Чи є шанси втілити проект конкурсної роботи в реальність?

– Щодо реалізації проекту ведуться спроби зацікавлення ним керівництва Буковелю, проте питання залишається відкритим. І ми продовжуємо шукати шляхи реалізації. Адже про дизайнера судять в першу чергу по реалізованих роботах.

Автор тексту: Юрій Зрайко